happymami » 27 грудня 2010, 12:05
Ну не можу шоби не хвалитися :oops: Бо причин є навіть не одна
Горджуся собою. Бо я дуже давно вже не читаю ніяких книг. Чось мені не йде. Засинаю коло них і очі болять і шо тіко мені не робиться. Навіть газет не читаю. Так от а вчора чомусь якась така вся після сміхотерапії на вечірці, після розмови з донею, після вдалих паперових справ із сусідами лягла спати і думаю - шось мені бракує. Пішла взяла книгу, яку мені подарував Миколай формівський "Чи легко бути мамою?" і прочитала її залпом, ніяк навіть не хотячи відриватися. Аж пошкодувала шо вона така тоненька)) Так от - горджуся по перше, шо я таки прочитала шось. Бо переживала, шо книга то подарунок не для мене. Але поклала його спеціально на поличку, яка не рипить, не біля дитини, в доступному місці)) Шоб дістати, як тільки захочу. На стільки мні стало цікаво, чи то ж легко бути мамою, шо я вирішила рано чи пізно її прочитати. Результат не забарився))
По друге горда за себе не лише через прочитання книги, а ц через те, що відчула, що я теж прагну бути такою мамою, яку описує авторка в книзі. Авторка, до речі - наша тернопільська Валентина Семенюк-Штангей. дууже хороша книжка. Рекоменду. Тепер даю почитати всім. Я заснула з таким серцем переповненим любові до своїх діток. шо аж поки не сплакалася на синьо, шоб та люов троха вляглася, то не могла спати)))) Такшо ще раз дякую своєму миколайчику. Не знаю, коли всі емоції позбираю до купи))) Наразі я подумала, блін, та я ж реально еппі мама)) Ні. Ми всі тут хеппімами)) Бо нас єднає велика любов до діток. Навіть якшо хтось ше не зовсім розуміє ту любов. то форум дуже допомогає розібратися в собі, навчитися в когось бути терплячими, побачити, що наіш проблеми - не лише наші. Ех. Яка ж я щаслива. шо знаю всіх вас. І як же я вас всіх люблю. І діток всіх наших форумівських люблю. Такі вже вони мені рідні. Так, я надто емоційна, але мені парпалельно))) Бо я в своїй тарілці в цьому житті. І кругом мене всі такі ж хеппі. як і я :aaaaa:
Навчу комп'ютерної графіки. З сертифікатом чи приватно

Ми можемо стримати біль, злість, сльози, любов... але стримати сміх - неможливо)))