Ооооо! Я люблю гостей і бути гостем! Дуже люблю хороших людей вдома приймати, але, як Марі каже, не аби-кого, бо якшчо з людьми мало спільного чи довіра не на тому рівні, то, якось, неприємно буває. Я люблю готувати, а віднедавна в нас власне житло і в мене навіть зявився сервіз! :aaaaa: То я вже відриваюсь, бо за гуртожитсько-квартирного життя такого не було- 12 тарілок, 4 салатниці, 2 бокали і крапка.
Але є в мене і негативний досвід - коли гості залишаються на ніч і не на одну... :ugeek: Коли з попередженням- ок, а от коли із сьогодні на завтра, а вони ще і розраховують, що їх будуть розважати - це втомлює страшенно, тільки зі столу сніданок прибрала, вже обід треба накривати, тілки додому з якихось розваг, вже вечерю готуй. Але таке в нас рідко буває. Частіше планово запрошуємо людей на кілька днів, бо друзі в нас в різних містах і країнах, то на день нема смислу заїжджати. :)
А ще не люблю бути гостем "в напряг", наприклад, приіхали до друзів в Лвів, більше в Львів, ніж до друзів, але разом лазимо, разом в боулінг граєм. Починаєм збиратись додому їхати, а друг мого чоловіка, роздобрений веселощами, пропонуе залишитись в них, мій чоловік моментом погоджується. :zybu: Немаєм зубних щіток, чистої білизни, спимо в них на підлозі на надувному матрасі, вони через нас переступають в туалет вночі, зранку вони жайворонки встають, а мій коханий ще лежить...
Мені ситуація не комфортна і не зрозуміла, а мій чоловік вважає, що все нормально. Каже "я ж запитав, чи ми їх не напрягаємо, вони казали, що ні", цікаво тільки, які друзі в такому випадку скажуть, що так?