Naya написав:Сьогодні свято.Ніяк не можу достукатися і втовкти в голову, що в Ждановому ящику речі з яких він вже виріс, в яких ходить, і до яких ще росте, бо нема куди мені розсортувати все те. Тому виглядає багато, а насправді...
Ная, до чоловіків краще доносити факти. Якщо все в одному ящику і вигляда багато, то дійсно не дотовчеш. В мене теж така проблема. Однокімнатна квартира і двоє малих, і з них купа лахів. А я все ж таки порозсортовувала. Все, з чого виросли під диван, частину мамі занесла. Хай лежить, а може згодиться. Що за велике, в інше місце. І тепер добре видно скільки в дітей є лахів. Конфлікту не має. Бо як відкривається шафа, то там рівно стільки скільки треба.
Так само з іграшками. Дуже часто відсортовую. Раніше було шкода викидати. А тепер, як тільки десь трохи зламалось, без жалю в смітник.Так само те, що дарують і дуже паскудне. Часто свекруха принесе такий дикий Китай, що відкривати страшно. Я навіть не розпаковую. Вона за двері, я кидаю в смітник. По-перше діти і так тим не гратимуться. А місце займає. І тоді, у них воно в ящик не влазить, не має куди нові купувати. а так завжди є місце для нових забавок.
Чоловіки вони мусять реально побачити. Все решта для них емоції. А ще Твоя половинка, може просто переживає, щоб вам стало грошей на життя. Це теж можна зрозуміти.
А мама вона дійсно тебе любить. В мене мама, теж товариш-командир. Я все їй подякую, і кажу що подумаю. А роблю по-своєму. Тепер вона звикла, що все одно я зроблю так як хочу. І вже не наїжає. Каже, не ма змісту.