коли створення сім"ї не приносить щастя...

[мешканка]

Коли чоловік принижує, ображає, не поважає, гуляє і ще й може руку піднести? що робити? терпіти чи розлучатись?

[Melisa]

Якщо шлюб взято в церкві, то я б переглянула своє ставлення і робила б усе можливе, щоб щось змінити. Ні! Не чоловіка! А своє бачення, своє відношення. Звісно ж молилась би.
Ну, незнаю, що ще...може, то я зараз така розумна, :???: бо в мене чудовий чоловік? Але для мене шлюб, який поєднав Господь, важить дуже багато. Це, якщо люди живуть в громадянському шлюбі, то можна гнати в три шиї і не задумуватись, а обіцянка перед Богом - це важливо!

[Ira]

як на мене, то від такого чоловіка потрібно якнайшвидше тікати. Якщо вже раз руку підняв, то буде бити постійно! Таке ставлення тільки принижує жінку, занижує її самооцінку, робить її нещасною.

[Marta]

Це дуже складне питання. Для мене також шлюб в церкві важить багато, але якщо б чоловік підняв на мене руку-ми б не жили більше разом. Я не кажу про розлучення,але мене б не було поряд з ним перш за все,щоб моя дитина цього не бачила і не чула. Можливо розлука якось би повпливала на нього і він щось зрозумів,але моя думка,що якщо підняв руку раз,то підніме ще раз,так як в нього в голові це нормально,якщо він може таке зробити. А на рахунок неповаги, іншого-це можна змінити. Звичайно,я б старалася зберегти шлюб і налагодити стосунки. Запросто можна закохатися знову, якщо зрозуміти один одного, піти на компроміси, колись це ж було почуття, якщо люди одружилися....

[гра з вогнем]

розлучатися. добре думати перед новими захопленнями.
оскільки побої, гульки і т.д. швидш за все були ще до одруження.

[mari]

коли створення сім"ї не приносить щастя...

А хіба сім"я створюється щоб приносити щастя? Хто таке і коли сказав? То краще в такому пошуку щастя бути самій, робити що хочеться, жити там де тільки добре і весело, де багато бабла, розваг, масажів, уваги, цьомок і сексу а ще відсутності дітей напевно.Увесь час шукати щастя всюди і у всіх чоловіках а може жінках????????????????? І точно не годувати дітей грудьми і не підтирати какашки напевно.Для чого? хіба це класно?

Сім"я створюється щоб бути поруч і в горі і в біді, і в хворобі. і коли чоловік імпотент а жінка БЕЗПЛІДНА , І КОЛИ БІДА І КОЛИ ГОРЕ І КОЛИ НЕМАЄ ГРОШЕЙ І КОЛИ ЧОЛОВІК СТАВ АЛКОГОЛІКОМ АБО НАРКОМАНОМ. Тоді це вже що- не сім"я.? А що тоді? Притулятись тільки до того, хто гарантує щастя? А скільки часу страждав Христос і для чого? Він думав про своє щастя??? Та він міг би дива щодня робити і клієнтів і жінок купу мати. Але ж не в цьому щастя. І не в цьому любов... А в тому щоб бути поруч завжди, допомагати, нести іншого на плечах, якщо треба,; ділитись, плакати і радіти теж разом і завжди. Оце тоді сім"я, а все решта- гра, фіктивність, вимога батьків , вимога через вагітність але точно не сім"я!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

[mari]

Коли чоловік принижує, ображає, не поважає, гуляє і ще й може руку піднести? що робити? терпіти чи розлучатись?

Тут є 2 питання: -а який він був до шлюбу? Якщо таким і був? то на що саме ви дивились і що ви хотіли? от якщо покласти руку на серце і відповісти чесно, десь далеко ця інтуїтивна теорія вибору того, що вам відповідає -існує. ВИБРАЛИ СОБІ ТАКЕ- ТАКЕ Й МАЄТЕ. ТАК СЕБЕ ЦІНУВАЛИ, так себе подавали і таке хотіли. Люди рідко змінюються.
Є певні сімейні уклади які ви бачили, певні принципи, які бачили теж і інтуїція вас не обманювала. То де ж ви були? оглядали машини, дачі, банківські рахуни, дивились на чоловічі..здібності, вірили в оманливі слоав чи просувались по кар"єрі??????????????

-і чому він таким став? Оце вже проблема ВАС обох. Ніколи чоловік у шлюбі не змінюється сам по собі. Яку б важку і проблемну роботу він не мав і яку б агресію не почав виявляти. Це ваша заслуга теж. А чому, знаєте лише ВИ? І мову любові вашого чоловіка знаєте теж і характер теж? Але в кожній люди є здібності і хороше, якою б поганою вона не здавалась, як би погано себе не вела. Не даремно ж кажуть, що якщо чоловік має хорошу жінку- він не пропаде.



То може найлегший шлях- розлучитись, вигнати, нарікати, обізвати, вимагати- найгірший шлях до щастя? А якщо хтось не віре що до щастя, то до неба- точно.

Інакше, якщо ви лише пробуєте зловити щастя за золотий хвіст- навіщо вАм шлюб????????????????? Але я знаю навіщо, а щоб іншому не дісталось :(

[kamisia]

Тут є 2 питання: -а який він був до шлюбу? Якщо таким і був? то на що саме ви дивились і що ви хотіли? от якщо покласти руку на серце і відповісти чесно, десь далеко ця інтуїтивна теорія вибору того, що вам відповідає -існує. ВИБРАЛИ СОБІ ТАКЕ- ТАКЕ Й МАЄТЕ. ТАК СЕБЕ ЦІНУВАЛИ, так себе подавали і таке хотіли. Люди рідко змінюються.
Є певні сімейні уклади які ви бачили, певні принципи, які бачили теж і інтуїція вас не обманювала. То де ж ви були? оглядали машини, дачі, банківські рахуни, дивились на чоловічі..здібності, вірили в оманливі слоав чи просувались по кар"єрі??????????????

Коли я лиш прочитала назву теми в мене виникло таке питання

Тут є 2 питання: -а який він був до шлюбу?

[Natalinda]

Я такої ситуації навіть уявити не можу по відношенні до себе. Ніколи з такими типами не те що не зустрічалася, а й не спілкувалася особливо. Як на мене то по людині видно такі замашки.
Якщо чоловік піднімає руку - це не чоловік однозначно, а якщо жінка терпить приниження - то їй так добре. Вона жертва, її шкодують, їй співчувають - і їй це подобається. Якщо б не подобалося - вона б не терпіла.
В кожній сімї думаю бувають негаразди, не без того. І я іноді даю волю фантазії і як починаю придумувати всяке, але потім кажу сама собі "Мене не силували до шлюбу йти. я добре думала перед цим", тому за весь наш час разом ми ще жодного разу не сварилися толком. Бубубу-бубубу і на цьому все, і за 5 хв. все як і раніше.
Я ніколи не зрозумію тих жінок що терплять приниження, побої. гвалтування в сімї.

[Naya]

ну-ну...
рідко змінюється?
то так в ідеалі, а в житті по-всякому.
а якщо спивається до ручки, не слухає ні прохань, ні сліз, ні навіть погроз, піднімає руку, товче і дружину і дітей, білка його ловіить і він йде то вішатися, то отруту пити, коли алкоголь вже настільки затьмарив розум, що можна вважати психічно хворим....
і дружина боролася за нього, робила шо могла...
а до одруження не пив, малих дітей бавив краще жінки, поки дружина була на сесії, чуть не ідеальним був...
то чому вона має терпіти його вибір? чому вона має бути глибоко нещаслива через його вибір?

всі дорослі люди, всі мають нести відповідальність за свої вчинки
так, чоловік важкохворий, інвалід, імпотент- то сім"я..
алкоголік, який вибрав не сім"ю, а спиртне, який піднімає руку на сім"ю - то не сім"я..і він першим її розвалив.

я б гнала в три шиї.