Родинний форум "Сімейка"

:D Останній такий раз що мені дуже запам"яталось це було в поїзді- я їхала з Києва в плацкарті. Якийсь молодий чоловік так як я не діставала знизу до краю протилежного полки, сам застелив мені ліжко ще й колискову хотів проспівати. Але так як я була тоді без гумору і дико втомлена, так і не знайомилась.
Даремно працював

О. В мене колись таке часто бувало. В молодості . видко в мене на лобі пише, шо я люблю побалакати і по морді не б*ю . Общім, останнє. шо запамняталося, то як я йшла від вокзалу до 6-го магазину і за мною вчепився якийсь чувак. бо йому дуже сподобався мій костюм-трійка . При чому був тверезий (шо дивно). Я йому показала обручку, дуже шкодував, але таки не втрачав надію телефон виклянчити.

От мені шо цікаво, це люди вже зовсім розчаровані знайти половинку, шо так чіпаються до перехожих? Я вірю шо буває любов з першого погляду. Але ж не на вулиці...

Люб, а де??????????

А зі мною намагалися познайомитися, коли була десь на 6-7 місяцях вагітності..
Йшла з дачі на зупинку, а там озеро, над озером відпочивають....
то якийсь чувак за мною біг і кричав, а я собі йшла, де ж я могла подумати, що мене пузату буде хтось запрошувати поласувати шашлик і випити
чи то йому засліпило чи справді мого живота не видно було....
але коли він мене догнав і я зрозуміла, що то за мною кричали, то мене так та пропозиція роздратувала, що певно прочитав все на обличі...ще довго вибачався :D

Ото і в мене таке було. 7 місяць вагітності (живота звісно ж не видно), сиджу собі в парку, букетики роблю. Приходить якесь чудо: "А Вам не скучно? А можна з Вами познайомитись?" :fool3:
Але якщо брати загалом, то мені шось одні непутьові попадались. :drink: Видно притягую я таких, як магніт.