Сумно , коли поруч з нами вже немає рідних. А особливо- якщо ці люди були для нас особливими і незамінними, вміли любити, допомагати, радити!
Але, так буває не завжди. А з досвіду пацієнтів розкажу деякі моменти-
...Мама чоловіка кожного ранку заходить в спальню молодят і відкриває штори та будить усіх.
...Кожного дня молоду маму принижують, що вона дурна, бо наслухалась тих порад, а дитина грудна, ваги не набирає...
...Не вмієш ти нічого. А суп твій- хіба собаці вилити!
:sos: