Громадянський шлюб.

[Natalinda]

я не злосно :)

Злосно, злосно, ще й як :(

[Перлинка]

Ну це під час побачень якось не сильно в очі впадало.

Але ж ти не готова через це розлучитись?Тому що мабуть,у твого чоловіка багато інших чеснот та переваг,так це дрібниці,які дратують,і можливо навіть сильно дратують у побуті,тільки якщо копнути глибше ,то це все-таки дрібниці,на які можна закрити очі.

[гра з вогнем]

злосно - це отак :evil: , а я отак

просто інтернет інтонації не передає, і кожен читає по свому :???: сприймає через себе і свій досвід.

[Перлинка]

Мене б мабуть більше засмутило,якщо б я дізналась після одруження що мій чоловік,егоїст,лінивий,любить випити чи чогось покурити,зневажає батьків,грає в атомати і т.д. ,тільки я добре дивилася та приглядалася,щоб навіть близько таке не проскакувало ,і не помилилась :yahoo:

[mari]

[b]/b],А те, що відбувається в сучасному світі під прикриттям церкви, тому що інакше масовість других церковних назвати не можу, мене щиро дивує.

[/quote]


А мене також дуже дивує коли люди прикриваються церквою, владою, роботою, шефом і т.і. Головне- щоб було на кого перекласти власну відповідальність. А те, що люди не можуть жити разом- то яка тут вина церкви? Що церква заставляла шлюб брати? Чи вчила розлучатись?

Так, є тоді коли люди мають певні причини- їх шлюб визнається не дійсним з самого початку, і таких причин є декілька.(Наприклад- чоловіка заставляли іти до шлюбу під тиском батьки), то тоді в чому ж церква знов винна?

А масовість - то що хтось бачив церковну статистику?

[Nymydora]

А я думаю, що неможливо під час зустрічання пізнати людину добре (хтось вже писав тут, забула хто, простіть). Це нереально. ТОму що, по-1, далеко не всі ситуації вилазять наверх, а по-2, часто навіть дійсно негативні моменти сприймаються через рожеві окуляри: ах, то таке, то буває, він не такий... У мене під час нашого зустрічання було багато таких нестиковок, які здавалися одномоментними, а тепер, у шлюбі, виявилися стабільною рисою характеру, і з якими тепер доводиться миритися. А спільний побут, що не кажіть, то найкраще випробування для кохання.
Правда, є компромісний варіант - з'їздити удвох десь на відпочинок, така собі "репетиція". ;)
З приводу громадянського шлюбу, моя позиція незмінна: це добре. Не йдеться про співжиття без обов'язків. Якщо люди мають серйозні наміри один до одного, то і поставляться до цього відповідально. А якщо так станеться, що разом жити не виходить, то принаймні не будуть ламати жодних присяг. Хоча, як кажуть, палка має два кінці.
Висновок такий: кожен вибирає те, що йому підходить найкраще. Основне потім не жаліти і нікого винним не робити.

[гра з вогнем]

ая!, а чо в церкві коли священник питав, чи то його рішення і чи нема яких пересторог (чи як воно формулюється) - мовчав?
батьки до шлюбу заставляли. смішно :( особливо враховуючи, що до женячки готовий, а до шлюбу - батьки заставили.
а як така мямля, що заставили, то мав про це священнику сказати. а не коли нова любка з'явилася - до неї стрибати.

так, церква не вчить розлучатися. лиш шлюби уневажнює, не сперечаюся.

щодо статистики. офіційна мені не відома, неофіційно з балачок, церковних розлучень достатньо, щоб говорити про масовість цього явища.

і ще, як люди не можуть жити разом (тобто характерами не зійшлися. чи як це колись формулювалося) - це достатня підстава для церковного уневаженнян шлюбу? так?

[Nymydora]

Гра, це не смішно, коли батьки до шлюбу змушують, а сумно дуже. Може ти настільки самостійна, що батьки на тебе не мають впливу. Але є ситуації, коли через пресинг з боку батьків і оточуючих людина погоджується на те, про що потім жаліє. До речі, часто так буває при зальотах. Хоча тут питання винуватого - це окрема тема.

[mari]

Ні- не достатня! Шлюб у церкві не передбачає додатку у вигляді щастя і всерозуміння. Це треба виховувати у собі і цього вчитись бачити у інших.

Дуже рекомендую усім бажаючим щопонеділка взяти подруга за руку і на науки подружні до Катедри на 19.00. Тривають десь з півгодини!
Так, всі крім вас там будуть ще тільки готуватись до шлюбу, але ви не стидайтесь, ідіть і слухайте. Гарантую, що стільки нового взнаєте. Я сама деколи сижу і слухаю, як чекаю на чоловіка. Кожен раз взнаю щось нове.

Шкода, що Гра не прийде :???:

[Shalimar]

Я гадаю за час зустрічань іншу людину можна пізнати настільки, шоб потім не було матюків про себе чи в голос, криків і грюкань дверима. Якщо людина закривала очі на щось під час зустрічанб, то повинна усвідомлювати, що в шлюбі з цим доведеться жити, або переступати через себе, або як це тут називається - йти на компроміси.
"Притирка" це що? Я не знаю, але для мене це точно щось інше аніж думки про розлучення і скандали через невимитий посуд чи інші дрібниці.
Притирка - це "о. виявляється мій коханий любить зранку поснідати!" і на тому сталося
Інакше я собі чогось не уявляю, чому через притирки може відбуватися все те, що описано вище.

Коли ти хочеш послати свого чоловіка, а спиняють лиш батьки в одній хаті і штамп в паспорті - це не шлюб.

С последним абсолютно согласна.

Притирка - да, это то, что Вы описали. И почему это, по-Вашему, их быть не должно или не может у "правильной" пары??
А от ссор-споров-скандалов никто не застрахован. За время встречаний их могло и не быть - прецедента нет, никто ни на что глаза не закрывал. А тут - быт, совместная жизнь, да мало ли какая ситуация!? и неизвестно, как человек себя поведет, и не факт, что всегда и во всём будет согласие, и никогда нервы не сдадут и не захочется матернуться или стукнуть дверьми
особенно, если оба или кто-то один эмоционален, т.н. "итальянская семья" :) элементарно темпераменты у людей разные, кто-то спокоен как слон и уравновешен, а кто-то как спичка, вспыльчив