З милим рай і в шалаші? Чи лише в квартирі або замку?

[гра з вогнем]

нра не означає, що рвуся так, що тримайте мене троє :D
є то є. буде щось краще я перечити не буду, стане гірше, не буду скандалити і бідкатися :)

[бережаночка]

думаю в ідеалі краще починати сім"ю з шалаша і до раю доробитись,ніж навпаки)))
І коротко про себе-там хтось про кури і яйця вдосвіта писав.Так от-на мені і 2 річній Насті в період з травня по липень коли польові роботи-їсти приготувати,попрати,прибрати,посуд помити,грядку(клубніка,суниці,цибуля,морква,часничок,огіроки,кукурудза,перець,щавель,петрушка)просапати,а також погодувати кури,качки і свинку 3 рази в день.(а курей погодувати то не так страшно як здається на перший погляд ;) )
Вистачає часу і на нет і на подруг,і на ігри з дитиною,і на пиво з чоловіком сходити.Просто коли руки зайняті менше дурниць в голову лізе

[mala-karta]

ото в мене голова дурницями забита

[мешканка]

Я зовсім не проти "власного будинку", навіть працюємо над цим, але, мала на увазі, що навряд чи змогла б обійтись без елементарних зручностей (туалет, ванна, вода в хаті...). Звісно, якби не було вибору-то, напевне, змирилася б... але раєм би то точно не було, не зважаючи на те, чи є коханий біля мене чи нема.

[Перлинка]

Я пройшла через рай в шалаші.Деколи то був не рай .але найбільше мене добивала байдужість та якась приреченність чоловіка,шо всьо кльово і шо так і має бути.Шо грошей катастрофічно не вистачає,за комунальні рік не плачено,іноді зранку навіть на проїзд в маршрутці чи тролейбусі нема.Харчуємось скромно,новий одяг не купуємо,доношуємо старе.Подруги скидаються по 30 грн на подарунок на іменини,а в мені нема що дати,бо в кишенях голяк.Іноді як з подругами зустрічались в кафе,то виставляли мені як малоімущій.Або щось дарували з себе непотрібне.Мені це не було приємно,бо колись було навпаки.
Може якби мене знайшли в якійсь глуші і привезли в гарну чисту квартиру з ремонтом всіма зручностями та гарячою водою(хоч і без меблів),то я й і з того була б безмежно щаслива.Але я до заміжжя звикла жити на широку ногу ні в чому собі не відмовляти.А тут справа в тому що не видно було ані перспективи,ані прсвітку того кризового становища.
Єдине ,що врятувало наші стосунки,що після короткої розлуки я зрозуміла що хочу бути з цією людиною попри все.
І так було тепло від того,коли думала,що якщо ми любимось як нам важко,то як же має бути добре ,коли стане легче.
Дякую Богові,що дав мені розуму,сил та терпіння пережити ті скрутні часи.
Але єдине,що я знаю точно,що не не хочу щоб це повторилось,і щоб мої діти через це пройшли.Бо був якийсь такий стан,що щастя межувало з нещастям.

[Перлинка]

Ой,лиш тепер дочитала назву темки,то я виявляється була не в шалаші,а в квартирі,а таке не рахується .

[гра з вогнем]

рахується-рахується, то собіратєльна назва :)

от у нас зараз двоповерховий шалаш з чудовим видом у одному з найкращих розташувань в околицях, а до свого замку ше працювати і працювати

[Радмила]

Перлинка ти герой. Я б точно такого не витримала. Вважаю. що чоловік зобовязаний утримувати сім'ю. І про яку любов може йти з його боку, якщо він найблищих і дорощих людей, тримає у злиднях і шалаші. Я б про це серйозно задумалась. Хоч може я і не права.

[Naya]

Радмило, тоді виходить що в бідних сім"ях чоловіки жінок не люблять?

Просто обставини в різних людей по-різному складаються.
Ми, жінки, дуже прагнули незалежності...(я іноді тих феміністок так не люблю), то чого тепер хотіти всього-всього від одного чоловіка??? :D

[мешканка]

в нас колись стояв вибір: чоловік заробляє значно більше, але вдома, практично, не буває чи заробляє менше, але в 18,00 вже вдома і на вихідних і на свята... Я вибрала другий варіант. Хоча грошей, здебільшого, не вистачає, але маю поміч, як по господарству, так і з дітками.