Громадянський шлюб.

[Melisa]

Ваше ставлення до такого явища.
Засуджуєте? Вам все рівно?
Самі перебували?
Які плюси-мінуси?

Не перебувала.
Плюсів-мінусів не знаю.

[гра з вогнем]

Лесю, а що власне мається на увазі?
жити разом до весілля, чи шлюб у РАГСі?

Громадянський шлюб - це шлюб, який беруть у РАГСІ (без церковного шлюбу).
Жити разом без оформлення стосунків юридично чи церковно - це співмешкання, співжиття.
То ми говоримо про перше чи про рос. "сожителей"?

[Nymydora]

а я думала, що громадянський шлюб - це без реєстрації.

[Shalimar]

Лесю, а що власне мається на увазі?
жити разом до весілля, чи шлюб у РАГСі?

Громадянський шлюб - це шлюб, який беруть у РАГСІ (без церковного шлюбу).
Жити разом без оформлення стосунків юридично чи церковно - це співмешкання, співжиття.
То ми говоримо про перше чи про рос. "сожителей"?

обычно люди называют "гражданским" брак, никак не оформленный...
А с юридической точки зрения - Вы маете рацию :)

[гра з вогнем]

а мені здається. як мають розійтися, то розійдуться, чи офіційно офрмлені стосунки, чи ні, ніщо не спинить.
набожних інколи церковний шлюб спиняє, живуть і мучаться.
діти інколи ще стримують, але то теж не повноцінна сім'я, а лиш видимість.

хоча зважаючи навіть на дописи з нашого форуму третій церковний шлюб не є чимось незвичним :D

[Перлинка]

:)

[Natalinda]

хоча зважаючи навіть на дописи з нашого форуму третій церковний шлюб не є чимось незвичним :D

Оце даремно ти так гра :( Скільки людей стільки й ситуацій. Я взагалі категорична у питанні церковного шлюбу, але знаю живі сімї, які розумію і не засуджую через другий церковний шлюб. Хоча ще такого одного знаю що втретє обвінчався і не факт що то востаннє.

[Natalinda]

Ваше ставлення до такого явища.
Засуджуєте? Вам все рівно?
Самі перебували?
Які плюси-мінуси?

Я однозначно сказати не можу за я чи проти. Тут знову ж таки різні люди, різні ситуації.
Для мене більше +. Хоча переїхати жити повністю я була проти. Якби жили разом думаю що одружилися б значно пізніше.

[Shalimar]

А позиція давай спробуємо мене не влаштовує,я максималістка,або все,або нічого,або кохаю ,або ні,або хочу бачити цю людину поруч з собою все життя,або ні. І якщо б коханий довго був непевний щодо мене,тобто чи потрібна я йому чи ні,я б це також довго не терпіла.Хоч було б боляче,але вирвала б із серця,переступила ,та пішла далі.Бо чим далі затягувати,тим важче чоловіку зважитьсь,а скільки відомо таких історій,що прожили 5- 7 років у громадянському шлюбі,а він за якийсь короткий період одружується з іншою.Тим більше,що часто навіть ті що довго прожили в гром.шлюбі,навіть якщо одружуються,то швидко розлучаються,бо той хто чекав на того що вагався ,так цього хотів,що намагався виглядати з найкращого боку,а коли свого добився розслабляється,або навпаки починає відіграватись за те що так довго довелось себе стримувати та прогинатись,щоб більше подобатись.

А почему Вы думаете, что дело в неуверенности??
Лично мне пока не горит свадьба, платье, свидетельство и штамп Для меня это только 1 гулянье 2 юридическая сторона

[Marta]

та чо ти так кажеш? тих, хто має розбігтися печатка в паспорті не стримає

Можна я відповім? Я згідна з Малою-Картою.
Ми до одруження не жили, але я була якась бешена..)))Не стримана, емоційна в стосунках, як сварка- то все, я розвертаюся і йду, нічого мене не тримає, ми сварились-мирились, одружились. Я люблю його. АЛЕ. Коли почалась "притирка" першого року спільного життя, я думала, що зійду з розуму...А діватись то нікуди....Бачили оченьки, що вибирали....А ще живеш з батьками, особливо не посваришся, дверима не хлопнеш, на...не пошлеш....Мусиш ламати себе і все-таки йти на компроміси, вчитися жити разом, не звертати увагу на дрібниці, вчитися приймати людину такою, як вона є, вчишся любити глибше. І, дійсно, шлюб стримує. Хоча не всіх. Мене так.
І зараз в нас 2 роки подружнього життя, і на цьому етапі я можу сказати, що я щаслива в сім"ї і люблю, і любима, і в нас такі стосунки, які кожен мріє мати, просто гармонія.....=) А якби жили просто так- я не впевнена, що Я б витримала ці перші притирки...Завжди є можливість вільно піти, і відчуття, що ти нікому не зобов"язана. А про шлюб так не скажеш.