Інтерв'ю з отцем Мартином

[happymami]

Мартин - то ваше справжнє ім'я, чи церковне?
Ви вважаєте себе людиною серйозною, чи веселою
Колись від одного духівника чула, що люди надто ідеалізують священиків. Ви на собі це відчуваєте?

[мешканка]

Яким, на Вашу думку, має бути добрий священик?
Чи сумнівались Ви колись у Вашому покликанні?
Чому повернулись служити на Україну?
Чи було колись, що ви не давали рогрішення на сповіді?

[о.Мартин]

Мартин - це моє справжнє ім'я. Мама моя дала мені таке ім'я.
Я деколи серйозний, і часом веселий. Можу бути дуже веселим!!!!
Я зовсім себе не ідеалізую. Священик для мене - це лише "офіціант у великому Божому ресторані". Навіщо ідеалізувати "офіціанта" коли ми приходимо не до офіціанта, а в ресторан смачно поїсти і приємно провести час. Правда, деколи офіціант може спортити нам настрій незважаючи на смачні страви.....

Добрий священик - це той хто зрозумів яке його завдання. Це той хто "служить" незважаючи на себе і на свої потреби. Його завдання виконувати "службу" довірену йому Церквою. Добрий священик - це той хто виконує свої обов'язки сумлінно з наміром служити людям а не собі.
Чи сумнівались Ви колись у Вашому покликанні? Буває.... дуже рідко... можливо це спокуси!
Я не "повернувся" служити, а "приїхав" служити в Україну з Європи!!! Я не народився в Україні.
Були численні випадки коли не давав розрішення під час сповіді. Деколи люди не хочуть справити своє життя, хочуть щоб їх очистили з гріховного бруду щоб знову вийшовши з храму туди полізти...

[krapk@]

а у вас є особисті піопічні, для яких Ви духовний наставник, які приходять до вас за порадою, навіть життєвою, не один раз?

[mavpusya]

Де Ви народились? Ваші батьки українці?

[Перлинка]

Коли доводиться відправляти службу для іноземців англ.мовою і приходить лиш пару заспаних чорношкірих студентів вам не обідно?
мається на увазі що така маленька аудиторія :)

[Перлинка]

Ви відчуваєте себе тут місіонером ,ну шось типу як в Африці?

вам платять більше ніж вашим колегам?

[о.Мартин]

люди постійно звертаються, і не раз... з різних причин...

народився в Англії. Батьки українці. Батько - з України. Мама українка з Хорватії.

Службу Божу англійською я відправляв на прохання самих іноземців. З великої поваги до мене вони не говорили що вже не потребували такої Служби у Катедрі наскільки вони уже мали римо-католицьку месу в костелі. Я сам зрозумів, яка справа (так було їх дуже мало в кінці) і припинив англомовну Службу в Катедрі. Багато хто питається чи можна таку Службу відновити? Не з іноземців, а з українців!!! Я ще думаю над тим питанням. Обідно не було... зараз трохи шкода що я сам припинив таку практику.

У мене та сама зарплата як у всіх!

Чи для мене Україна як Африка???))))))))))))))))) Деколи відчуваю себе чужим між чужими... Деколи мене зовсім не розуміють, чекають, щоб я поїхав остаточно додому (звідки приїхав). Пам'ятаю коли ще в 1996 році я виробляв документів на побут в Тернополі, один міліціонер запитався у мене: "Що??? В Україні немає своїх священиків????" ніби "навіщо ти тут здався"... (це саме можна сказати про наших заробітчан в Європі чи ні?). Але зараз мій дім - тут. Тут моя сім'я і моя робота. Я уже вдома! Нехай люди привикають. Чи у мене якась специфічна місія? У мене ще багато не здійснених проектів... я постійно в роботі. Мої нові витвори можна буде побачити в кінці листопада в Катедрі.

[Liza]

як ваше оточення сприйняло колись ваш вибір священницького шляху? були нерозуміння і спроби відмовити вас, чи це у вашому оточенні сприйнялося як саме собою зрозуміле?

[о.Мартин]

з боку рідних чи знайомих не було якогось непорозуміння. Батько був дуже радий, тим більше що я обрав Україну як місце праці. Брати та знайомі не були дуже переконані, що довго витримаю в Україні.