А вам подобаються дивитись старі фото? Листати старі альбоми і дивитись як виглядали люди задовго до нашого народження, як вони сміялись і стидались, як і ми перед об"єктивом.
Інколи навіть виникає незручність бо дуже вже простенько і навіть смішно вони виглядають , або навіть й страх(ніби дивишся туди, куди вже не можна дивитись, бо їх вже з нами і немає, а вони й далі усміхаються).
Точно особисто я задумуюсь що треба перебрати свої фото, вибрати дещо і видрукувати. Хотілось б щоб колись був альбом"100 років назад."
А ще фото в мене викликають повагу,дивні відчуття минулого часу. Незнайомі знайомі.
Дивлячись на людину я фантазую який тобі був світ, її бажання, відчуття, як тоді жили.
Про що вам розповідають старі фото і чи викликають ностальгію? Чи маючи власні переживання місця для інших не має, навіть з минулого.