Пожити закордоном

[irinka]

то так і пиши ,що хочеш за кордон,але не маєш можливості,страшно,а не що там погано,а тут кльово ,бо схоже на басню про лисицю та виноград

Перлинка ніхто не розказує басні. А чому ти не можеш написати свою думку на цю тему, а тільки всіх коментуєш? НЕмає власної думки? :grin:

[Перлинка]

Тут не зовсім згідна. Мій начальник колись сказав (як зайшла мова про підвищення зарплат): "А нащо їм більше платити, хіба вони від того більше працювати стануть?!".

а де і ким ти працювала?

Видавництво "НК - Богдан", оператор комп. верстки.

то власник так говорив ?

не спорю ,буває ,у одного з моїх братів такий же підхід,я вважаю збитковий для нього

[georginochka]

Перлинка, так ту історію памятаю, сумно :( Але, думаю, може там справді так складно з дітьми (особливо, якщо з роботою не складається). Хоча, живуть же там і з дітьми :?
Замучилась я вже сумнівами (хоч ще й заакордон толком не зібралась). Може хтось розкаже, як, наприклад, в Америці влаштована ситема садочків і чи справді так все недоступно, складно і дорого?

[Галина]

Я боюся, що з 2-ма дітьми там не так просто. (Якщо крім того щоб заробляти, вчитися, щоб мати достойну професію)

І в мене це найбіль стримуючий фактор. Думаю, і я і тим більше мій чоловік (який непогано знає англійську) дати собі раду зможемо, але як бути з дітьми :? Є сусіди, які поїхали в Америку, живуть там вже не один рік, і дитина в них там народилась. Але вони привезли його сюди і залишили на виховання бабусі, мотивуючи це тим, що в дитячий садок там задорого. І це не єдиний такий випадок, про який знаю. для мене така ситуація зовсім неприйнятна.

От і я нізащо не залишу своїх діток на бабусь-дідусів! І не тому що вони погані, зовсім ні! Тому що без своїх діток не зможу жити. Я коли старшу в садок дала, а на роботу ще не вийшла. То перші тижні сиділа вдома і плакала, бо пусто і непривично тихо в квартирі. А щоб залишити їх і думати як вони без мами це не для мене.

[Галина]

то власник так говорив ?

не спорю ,буває ,у одного з моїх братів такий же підхід,я вважаю збитковий для нього

Ага, власник. Я теж вважаю, що збитково. Втрачати кваліфікованих працівників і брати таких, які вникають в специфіку роботи.

[irinka]

то так і пиши ,що хочеш за кордон,але не маєш можливості,страшно,а не що там погано,а тут кльово

Якщо б в мене була можливість поїхати закордон, то я б їхала туди тільки відпочивати а не жити.

[гра з вогнем]

у мене знайома в канаді, в неї 4-ро дітей, усі в соціальному садку. вона ні копійки не платить.
можливо ті, хто розраховують на соціальну підтримку - варто їхати в країни де ця система добре розроблена

[Тань]

Зараз напевно не має такої молодої людини, з дипломом чи без нього, яка б не думала про своє влаштоване майбутнє. Ясно що більшість повязують свою перспективу з виїздом закордон. Як в кожній справі тут є плюси і мінуси :flag: ;-) . Я на відміну від свого чоловіка мрію виїхати закордон і пожити наприклад в Італії(Америку вже років 6 тому прогавила, не використавши можливості виїзду по зеленій карті), одним словом побачити світ . Звичайно перш за все - можливість заробити і відчути себе матеріально незалежною та комфортною людиною. :beauty: Чоловік окрім позитиву, завжди мені наголошує на другосортності наших людей на чужині , навіть діти, які там народжуються є дітьми емігрантів і ними будуть відчувати себе все життя. Їм самим треба ще мінімум 20 років, щоб зайняти пристойне соціальне місце в країні проживання чи здобути карєру, а отже пристойну зарплату. Плюс дискомфорт від спілкування в закритому, чужому середовищі, що породжує ностальгію. Наші спеціалісти :girl_hospital: повинні перекваліфіковуватися - а це час і чималі гроші . Одним словом добре де нас не має. Тому ми наразі за те, щоб там по можливості заробляти, а тут по потребам жити. :гуд:

[Shalimar]

Чоловік окрім позитиву, завжди мені наголошує на другосортності наших людей на чужині , навіть діти, які там народжуються є дітьми емігрантів і ними будуть відчувати себе все життя. Їм самим треба ще мінімум 20 років, щоб зайняти пристойне соціальне місце в країні проживання чи здобути карєру, а отже пристойну зарплату.

а в чем заключается эта второсортность?
эмигрант эмигранту рознь

[Тань]

Різниця є і суттєва. Другосортність заключається в тому, що людина на чужині - ЧУЖА, вона ніколи не стане на 100% своєю, тобто вона відчувається незахищеною, обмеженою в правах, має проблеми в пошуках роботи, не говорячи вже про високооплачувану, на відміну від корінних громадян та інше. Як говорив :clapping2: "русскоязычный" Міша Лермонтов: "Мне дым Отечества и сладок и приятен"