Зараз напевно не має такої молодої людини, з дипломом чи без нього, яка б не думала про своє влаштоване майбутнє. Ясно що більшість повязують свою перспективу з виїздом закордон. Як в кожній справі тут є плюси і мінуси :flag: ;-) . Я на відміну від свого чоловіка мрію виїхати закордон і пожити наприклад в Італії(Америку вже років 6 тому прогавила, не використавши можливості виїзду по зеленій карті), одним словом побачити світ

. Звичайно перш за все - можливість заробити і відчути себе матеріально незалежною та комфортною людиною. :beauty: Чоловік окрім позитиву, завжди мені наголошує на другосортності наших людей на чужині

, навіть діти, які там народжуються є дітьми емігрантів і ними будуть відчувати себе все життя. Їм самим треба ще мінімум 20 років, щоб зайняти пристойне соціальне місце в країні проживання чи здобути карєру, а отже пристойну зарплату. Плюс дискомфорт від спілкування в закритому, чужому середовищі, що породжує ностальгію. Наші спеціалісти :girl_hospital: повинні перекваліфіковуватися - а це час і чималі гроші

. Одним словом добре де нас не має. Тому ми наразі за те, щоб там по можливості заробляти, а тут по потребам жити. :гуд: