Сторінка 1 з 7

Природа чи усвідомлений гріх?

ПовідомленняДодано: 24 серпня 2011, 13:27
Tiger_Sofia
Моє питання з трьох частин (вибачте, просто одне тягнуло за собою інше):

1. Ви чули, що було сказано: не чини перелюбу. А я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею в своїм серці.
Перше запитання провоковано тим, що тіло реагує певним чином на зовнішні "подразники". Попросту кажучи, чоловік, чи жінка, побачивши особу протилежної статі може збуджуватися. Притому інколи це буває далеко не з власної волі (думок про пожадання).
Щодо пожадання - думки, що виникають в молодих людей в юності і зрілому віці, спровоковані тією ж природою і реакцією тіла. Думками своїми людина керувати не в силі (проявом їх - так).
Якщо ж окрім фізичних проявів і думок далі не йде, а людина старається їх (думки) відкидати, то чи є це гріхом, описаним вище????
Як трактує подібні речі церква і що робити в цьому випадку? Можна кожного тижня сповідатися в подібному гріху, але ж як працювати над виправленням???

2. Друге запитання практично доповнює перше. Поцілунки. Коли люди цілуються - часто відчувають збудження. Чи поцілунки між двома людьми, що кохають одне-одного (тут ще треба б розібратися, чи кохання, чи просто захоплення, буває ж що люди, зустрічаючись, за якийсь час розходяться... але ж цілувалися до цього (про інше не говоримо)), але не є одруженими - є гріхом і проявляються так, як вище описано в першому питанні???

3. Сказано теж: хто відпускає свою жінку, хай дасть їй розвідний лист. А я кажу вам: хто відпускає свою жінку, хіба у випадку подружньої зради, той робить з неї перелюбку, і хто взяв би розведену, чинить перелюб.
Якщо є почуття до розведеної жінки.... Якщо почуття взаємні... То виходить, що одружившись з вже розведеною - чоловік чинить перелюб??? Сповідь в такому випадку недоцільна??? (бо посповідавшись він ж продовжить жити з нею, не розведеться ж (що знову ж гріх)....
І друга сторона цієї частини питання.
А коли чоловік одружується з жінкою, яка ще не була заміжня, та вже має дитину.... Це також перелюб?????

Re: Природа чи усвідомлений гріх?

ПовідомленняДодано: 24 серпня 2011, 17:04
mala-karta
:omg:

Re: Природа чи усвідомлений гріх?

ПовідомленняДодано: 24 серпня 2011, 18:33
мешканка
Ось що мені відомо з даних питань:
1. Гріх - це є свідомий і добровільний переступ Божих заповідей. Якщо людина свідомо дозволяє різного роду гріховні думки-тоді це є гріхом. Люди складається з фізичного і духовного і в християнстві важливим є пінування духовного над фізичним. Різного роду думки та сексуальне збудження, яке відчуває мимовільно чоловік в тих чи інших ситуаціях-є фізичними проявами, над якими чоловік має панувати духом. Тут немає нічого гріховного-це природньо. Не слід також забувати, що зло посилає людині спокуси і ці спокуси також можуть бути у формі думок і, коли людина протистоїть цим спокусам-тоді виробляються чесноти. Якщо ж людина "розпалює" в собі різного роду подібні гріховні думки, або не противиться їм-тоді це є гріхом і з цього треба сповідатись. Якщо ж намагається гнати такі думки від себе і хоче з ними боротись-тоді гріха нема і сповідь з цієї ситуації непотрібна (хіба можна звернутись за порадою до священика)
2. Поцілунки не є гріхом. Сексуальне збудження НІКОЛИ не є гріхом! Це Божий дар, закладений в людині. Гріхом є дошлюбні статеві стосунки. Якщо ж молода пара не допускає до інтиму, відчуваючи під час поцілунку сильне збудження-такі люди вчатся і контролювати власне тіло і власні інстинкти-саме так здобуваються чесноти і саме це також відрізняє людину (яка складається з фізичного і духовного) від тварини, яка йде на поводу у своїх інстинктів і не може ними контролювати.
3. коли одружуються з розлученими (якщо з попереднім партнером відбулось вінчання)-до сповіді не допускається. Така пара перебуває у постійному гріху, адже розлучення в церкві не існує і люди, перед Богом, до смерті будуть чоловіком і жінкою. (окрім уневажнення шлюбу)
Щодо одинокої жінки з дитиною. В даному випадку перелюбу не буде, адже не було поєднання церковним шлюбом. Є гріх нечистоти (дошлюбних статевих стосунків) і з цього гріха можна посповідатись і одержати розгішення.

Re: Природа чи усвідомлений гріх?

ПовідомленняДодано: 24 серпня 2011, 19:45
Nymydora
Мдя...
а якщо гріховні думки виникають з кохання, то як з ними? наприклад, якщо одружена людина закохалася ще раз? і не допускає для себе можливості фізичної зради, і робить все для того, щоб законний партнер почував себе щасливим, але при тому її думки сповнені іншою особою? інколи таке кохання приходить несподівано і мимоволі, особливо, якщо у сім'ї не все гладко.
і наскільки гріховними є люди, котрі шивуть у другому, невінчаному шлюбі, якщо вони живуть і мирі і любові, є добрими віруючими людьми, але з першим подружнім досвідом їм не пощастило? Хіба це не краще для їхніх душ, аніж утримання освячених стосунків, які сповнені ненависті та злоби? Мені здається, доброта Бога безкінечна і важливіший душевний спокій та любов двох людей, аніж буква закону.

Re: Природа чи усвідомлений гріх?

ПовідомленняДодано: 24 серпня 2011, 19:47
Nymydora
mala-karta написав::omg:

мала-карта, ти відчула себе грішницею?
я так... :oops: :oops: :oops: і то великою

Re: Природа чи усвідомлений гріх?

ПовідомленняДодано: 24 серпня 2011, 20:12
mala-karta
Nymydora, особливо після допису мешканки...

А то літо, ходять всякі мужчини напівроздягнені :crazy:

Re: Природа чи усвідомлений гріх?

ПовідомленняДодано: 24 серпня 2011, 20:30
мешканка
Nymydora тут роздумувати багато можна і різні випадки розглядати. Проте є офіційна позиція Церкви, яку я тут висвітлила і хтось з цим згідний, а хтось-ні, проте таким є Закон (ніхто не казав, що християнином бути легко)
Проте Бог кожну людину любить, і Він є надзвичайно милосердним та справедливим, тому не нам судити хто, в кінці-кінців є праведним, а хто грішним, але Закон є написаний саме такий.

Re: Природа чи усвідомлений гріх?

ПовідомленняДодано: 24 серпня 2011, 20:35
мешканка
Пс: Дуже небезпечною є позиція "Бог всіх любить і все прощає". Бо тоді є небезпека свідомо грішити, сподіваючись на Божу любов. Є такий гріх "надмірна надія на Боже милосердя". Тому й дані чіткі закони для життя. Хто переступає цей закон (чи то через молодість, недосвідченість, слабкість...) той чинить гріх, а от важкість цього гріха відома тільки Богові.

Re: Природа чи усвідомлений гріх?

ПовідомленняДодано: 24 серпня 2011, 20:42
Nymydora
ПРосто мені здається, що інколи люди занадто категорично дотримуються Закону. Не знаю, як пояснити краще свою думку. От в літературі є поняття "надінтерпретація" - це коли читач бачить у творі більше, ніж хотів сказати автор, і не зовсім те, що хотів сказати автор. У середньовіччі таке наддотримання Закону призводило до вогнищ і тортур.
Ой, допишу потім, бо дитина плаче...

Re: Природа чи усвідомлений гріх?

ПовідомленняДодано: 25 серпня 2011, 01:11
Liljondr
Tiger_Sofia вам мабудь буде краще звернутися у розділ спілкування з священником. все таки хто-хто , а він вивчав Біблію значно більше аніж всі форумчанки взяти тут разом

на 95% приєднююсь до відповідей Мешканки.