Молитва в сім"ї

[mala-karta]

Дівчата, а коли ви почали дитині розповідати про Бога, знайомити з релігією?

Ми часто ходимо разом в церкву, він знає, що треба хреститися, цілувати престол.
Ну але якогось релігійного поняття в нього ще нема.

Хочу почати щось розказувати, але не знаю, як.

[happymami]

Доця з 1,5 років з бабусею молиться. Сама я бтакого її не навчила. В мене терпіння бракує. Але з двох десь років я з нею разом щовечора і щоранку молимося, шоб вона звикала шо так треба. Але якби не моя мама, то не знаю, чи я б так рано її шось вчила. Бо сама мало ще знаю і пояснити толком не можу. А тепер ще й в дитсадку їх вчать навіть тому, шо я не знаю, про кожне релігійне свято. Мені й самій цікаво))) А. Ще в садку вихователька їх вчила перед сном дитячу молитву. З 1,8 точно

[Marta]

Я також якось не знаю, як то розказувати.
Але знає також, що цілувати образок, хрест, ручки складає, коли молились.
Подарували нам іграшку "Ноїв ковчег", і гарно якраз розказувати у грі, але мені здається, вона ще все-одно не повністю то розуміє. Але починати, звичайно, треба.

[Alisa]

Я б своїй малолітні дитині не дозволила б цілувати престол. Не гігієнічно це. І небезпечно.
І службу стояти малій дитині теж важко - і фізично, і біоенергетично.
Для мене початкове релігійне виховання дитини обмежиться прочитанням дитячою Біблії та вивченням молитви Отчє наш.

[happymami]

Для мене початкове релігійне виховання дитини обмежиться прочитанням дитячою Біблії та вивченням молитви Отчє наш.

а я б навіть казала не Отче наш, а ше шось простіше, дитяче. Бо Отче наш моя мала кілька років ще розказувала коверкаючи слова так, шо непонятно шо вона говорила. Тим паче, вона й сама не розуміла. А от якусь дитячу молитву до янгола-охоронця, тощо, думаю, дітям ближче. От такі, наприклад, як в нас в темі Молитви для наших малят

[мешканка]

Ми молимось щовечора Отче наш і до ангелика хоронителя. Почали десь місяць тому. Яринка знає вже всю молитву бездоганно, а Христинка каже вголос закінчення кожного рядка. Щодо розповідей-почала розповідати по мірі надходження питань від дитини і в доступній для дитини формі.Або розповідаю, коли є зображення чи фігурка, чи коли ми в церкві розглядаємо вертеп та образи. Маю трохи досвіду, як катехита дошкільнят, то частково знаю як те все простенько подати дитині, щоб виховати природність віри і присутності Бога в сім"ї. а не ритуаліста, який має на Богослужінні клячати на колінах і йти чемно до Св. Причастя не маючи поняття що воно таке. Тут головне дитині подати все, якомога доступніше і не важливо, щоб дитина все це розуміла..ми самі багато чого не розуміємо...тут головне природність і щирість ну і, звичайно, власний приклад-без нього всі старання будуть марними. Особисто я сімейного виховання не маю, все прийшло само-собою в років 17. А до того я була далека від віри і від релігії...Але завжди вважаю, що сімейний приклад-це надзвичайно важливо.

[Oksana]

Ми поки якось особливо не вчимо. По можливості до церкви ходимо разом. Ввечері я молюсь коли дітки вже сплять, то вони того не бачать, а от ранком молюсь коли вони вже встануть, бо встаємо разом, то вони біжать до мене, стають також на колінка і кажуть що моляться до Бозі. Доця навіть правильно при тому всьому хреститься, синулька...ну так собі :) але намагається. По Біблії чи образках питаються, я пояснюю...

[мешканка]

Між іншим, можна гарно полегшити дитині участь у богослужінні: Принести дитячий молитовничок і дати, щоб порозглядала малюночки в ньому. Дати гроші, хай сама кине в тацу. Дати потримати свічечки, а потім поставити їх разом. Стати попереду, щоб дитина могла все бачити. а не спини дядів і тьотей, стати з-заді, щоб дитина могла походити і побавитись чимось тихенько-не заважаючи нікому іншому. Але то для дітей вже мислячих підходить. З малим карапузом-хіба стояла на дворі, коли погода те позволяла, бо дуже не одобрюю, коли дитину чути або видно сильніше ніж священика.

[Melisa]

Дуже гарна книжечка є в Оленки Пригоди про народження Ісуса. Ми її читали. Доці дуже сподобалось. Дарма, шо вона на англійській, а мама мови не знає :hz: . Переказала все своїми словами. А на 2 роки нам подарували дитячу біблію з пазлами. Чесно, я шось не думала, шо такий ефект буде: :sleep: пазли складала-розкалада. Розповіді не цікаво слухати. Оленчина книжка-краща.
Ми починали поступово. Ніхто не заставляв. Сама навчилась хреститись, клякати на коліна, складати ручки. Зараз як ходим до церкви, то обов"язково маєм спочатку поставити свічку, а потім піти помолитись. Причому доня розпочинає перша "Бозю, Бозю, дай (далі я кажу: "здоров"я для...") тата, мами, бусі, дідя... сі-сі-сі! (всіх-всіх-всіх). Ані (Амінь)". Один-два рази я сказала, далі вона вже сама.

[svetla]

Ой,дівчатонька,які ви молодці! :thumbsup:
І якось стараюсь донечку привчати до віри. Не буду повторятись,бо багато роблю як інші. І багато новенького-цікавенького почитала у вас,візьму до уваги. :)