Родинний форум "Сімейка"

Дівчата, як ви відрізняєте такі поняття?
Чим є для вас віра, чим релігія?

Може бути віра без релігії?
А релігія без віри?

віра - це переконання, нічим не підтверджене емпірично, тобто досвідом, матеріальними доказами, в тому, що існує вища сила, яка є Творцем, першопочатком і впливає безпосереднім чином на наше життя. Так само переконання про інші, нематеріальні виміри існування людини, життя до і після смерті тощо.
Релігія - це практика, комплекс ритуалів, обрядів, звичаїв тощо, скерована на підтримання віри.
Я так це розумію. У поляків є вислів: віруючий, але не практикуючий. ТОбто людина, яка вірить у Бога, але не виконує приписи релігії у сенсі - не ходить регулярно до церкви (але не заперечує), не постить, не причащаєтсья, не достримується всіх свят, канонів та правил і т.д.
Можна бути глибоко віруючою і духовною людиною, не будучи релігійним. І навпаки - можна бути релігійним у найменших дрібницях: ходити до церкви щонеділі, сповідатися щотижня, постити до запоморочення в голові і при цьому не бути людиною віруючою: причинами може бути сила звички, виховання, тиск середовища тощо.

ІМХО

Питання дуже важке і однозначно, що висвітлити його у всій глибині неможливо. Думаю, що релігія без віри може бути 100% і вона зустрічається навколо нас, коли люди йдуть до церкви "бо так всі роблять", стоять на Богослужінні, а думають про земні речі, цілком далеку від віри, намагаються виглядати віруючими для інших, а в серці не шукають Бога не хочуть чути Його голос і ігнорують Його заповіді.
А от чи існує віра без релігії...Ну хіба якась "абстрактна" віра..коли я вірю в те, що Хтось там є, за межами мого розуму, але не знаю ні Хто Він і який Він і суттєво то на мене не впливає... Думаю, якщо людина має віру то, однозначно, що шукатиме істини, правди...захоче більше пізнати Бога, наблизитись до Нього, зрозуміти Його...а в цьому нам допомагає саме релігія.
Ці поняття для мене є дуже різними, бо, як я вже писала вище існує одне без другого...але й дуже схожі, бо поняття "релігійність" дуже часто ототожнюється з поняттям "віра"...і, в найкращому випадку, мають доповнювати один-одного.

мешканка написав:А от чи існує віра без релігії...Ну хіба якась "абстрактна" віра..коли я вірю в те, що Хтось там є, за межами мого розуму, але не знаю ні Хто Він і який Він і суттєво то на мене не впливає... Думаю, якщо людина має віру то, однозначно, що шукатиме істини, правди...захоче більше пізнати Бога, наблизитись до Нього, зрозуміти Його...а в цьому нам допомагає саме релігія.

Вот, Нимидора очень чётко всё описала.
Я как раз отношусь к тем, кто верит, но не практикует. Но не смотря на это, моя Вера не абстрактна, Мешканка.
Я имею представление о религии, но я не следую всему предписанному...
Но я искала Истину!!! И я ее нашла. Поэтому и в е р ю.
У меня есть вопросы по Библии, что-то мне непонятно, с чем-то не согласна... Но это не значит, что Бога нет в моём сердце.

Шалімар, а ти ходиш в церкву?
Просто цікаво. Якщо ходиш, то чому і в яку?

mala-karta написав:Шалімар, а ти ходиш в церкву?
Просто цікаво. Якщо ходиш, то чому і в яку?

Я очень редко бываю в церкви. Иногда - душа требует. Просто побыть там, в той атмосфере.. очиститься, зарядиться..
Я православная, но могу зайти в любой храм. Потому что Бог - один.

Shalimar написав:Я православная, но могу зайти в любой храм. Потому что Бог - один.

от, я теж такої ж думки.

Але ж тоді, впринципі, можна зайти і в синагогу?
Ну, я не придираюсь, просто думки вголос.

і я без проблем заходжу в різні храми, тільки от найкомфортніше почуваюсь в католицьких і греко-католицьких.
ну в синагогуще не пробувала і в мечеть теж не пробувала...Напевне. тому, що не знатиму, як там поводитись.

Shalimar написав:

мешканка написав:А от чи існує віра без релігії...Ну хіба якась "абстрактна" віра..коли я вірю в те, що Хтось там є, за межами мого розуму, але не знаю ні Хто Він і який Він і суттєво то на мене не впливає... Думаю, якщо людина має віру то, однозначно, що шукатиме істини, правди...захоче більше пізнати Бога, наблизитись до Нього, зрозуміти Його...а в цьому нам допомагає саме релігія.

Вот, Нимидора очень чётко всё описала.
Я как раз отношусь к тем, кто верит, но не практикует. Но не смотря на это, моя Вера не абстрактна, Мешканка.

Шалімар, кожна людина має свою дорогу до Бога... і не мож сказати чія краща і правильніша. Кожна людина, яка шукає віри і істини проходить певні етапи свого пошуку. Для когось це все відбувається швидко, за пару років змінюється повністю світогляд і людина із повністю пасивної перетворюється в ярого захисника певної релігії. Для когось цей шлях простягається на пів життя, чи на все життя...А хтось так його і не знаходить. те, що я написала вище-це більш "загально" сказано, звісно, є багато винятків. Як би не було, а найгірше це пасивність...Коли людина вважає себе християнином і б"є поклони на видноті а в своїх ділах далека від Бога... Хай вже краще буде заядлим атеїстом, ніж таким "псевдохристиянином".

справжня віра відображається в реальному житті - у вчинках і словах.
бо "Віра без діл мертва" (Біблія, послання ап.Якова)
є ВЕЛИКА різниця, вірити В Бога і вірити Богу.
бо коли віриш Богу, то
поважаєш те, що Він сказав (зокрема те, що записано в БІблії) і вважаєш це авторитетним джерелом мудрості
намагаєшся дізнатись про Його волю, щоб виконати її і догодити Йому
питаєш в Нього поради, бо знаєш, що Він знає про тебе все і бажає тобі тільки дбра
покладаєшся на Нього у важких ситуаціях, бо знаєш, що твоє життя Йому не байдуже
...

а коли віриш в Бога, то просто живеш своїм життям і знаєш, що десь є Хтось, який особливого відношення до твого життя не має, а навіть якщо має, то Хто зна яке і, взагалі, як то тебе стосується... Бог собі Бог, а ти собі живеш тут як виходить... це теж віра, але мертва, безплідна і марна. так, щоб задурити себе! "Бо і й демони вірують, і тремтять." (Біблія, послання ап.Якова)

релігія може проявлятись і в першому і в другому варіанті, у вигляді якихось стандартних вчинків (і це не завжди погано), а в другому випадку, релігія просто "допоможе" заспокоїти твою совість, типу "я нормальний, я і так роблю все, що треба, як і всі інші (ходжу до церкви, пощу, в неділю нічого не роблю і т.д.)"

а у першому випадку вона може заважати тобі почути Бога в кожній окремій ситуації, тому що ти будеш опиратись на свої знання і прийняту модель поведінки, тоді коли Бог може хотіти, щоб ти вчинив щось по особливому.
таких випадків описано в Біблії дуже багато. Єврейський народ і, зокрема, фарисеї, були ДУУУУУУУЖЕ релігійними, дотримувались УСІХ приписів закону, але, тим не менше, не прийняли Ісуса, як Спасителя і Месію. Чому? Тому що Він не був релігійним, і хоча в суботу, за законом, не можна було нічого робити, він відкидав це і зціляв людей! (кому цікаво, почитайте Новий заповіт - от там купа прикладів релігійності і невірства або віри і відсутності релігійності).

ох, розійшлась трохи :zybu: сподіваюсь донесла думку

lerumpochka, дуже гарно донесла!