А розкажіть скільки у вас похресників? А у чоловіків?
В мене вже три і в чоловіка 2-є) то типу як 5, бо відколи ми разом, то вони як мої рахуються))))) бо за дні народження і подарунки я памятаю, а не він.
Чи відмовлялися ви колись бути хресною, чому?
Я перший раз була ще школяркою, то казали що неможна відмовлятися, ну і то по родині було, хрестила двоюрідного братика. Але якихось стосунків у нас нема ні як хресної і похрксника, ні як брата із сестрою, бо різниця у віці велика дуже. Я завжди вітаю на день народження і Миколаю. На перше причастя дарувалал подарунок і чесно кажучи було розстроїна що мене не покликали на сам обряд, але в них у церкві такого нема щоб хресних просити, то вони навіть собі не подумали про таке.
Двоє інших - дітки друзів. Хрестила вже будучи мамою, то відповідно і відношення інше. Похресниця кличе мене "хресна" - дуже мені подобається так, я свого Юру теж вчу казати "хресна", а не тьотя чи просто по імені.
Але загалом в більшій чи меньшій мірі з усіма спілкуємося.
А от з чоловіковими похресниками по-іншому( Нас ніколи в гості не кличуть. Ми тільки подарунки приносимо, або передаємо. Кликали тільки на перше причастя обоє з натяком на подарунки у вигляді дорогоцінних металів(((( Якось так чуть неприємно чесно кажучи, але звісно що ми ходили)