Природа чи усвідомлений гріх?

[Ira]

В мене є подруга, яка розлучається зі своїм чоловіком. Він пив і бив її. Вона молилась, всілякими способами намагалась покращити їхні стосунки, але ставало тільки гірше. У них росте донечка. Подруга не хотіла, щоб дитина те все бачила, щоб ще їй дісталось з-під гарячої руки.
І от якби в її житті трапився чоловік, який би покохав її, а вона його, я була б тільки рада за неї. Не уявляю, як би я відговорювала її :?

[Natalinda]

церква дає розлучення, якщо шлюб був не чистим.

Церква розлучення не дає, вона може визнати шлюб не дійсьним з тих причин що ти описала. Це все я знаю.
Мене цікавило чи давно ця процедура існує.

[Natalinda]

Перлинка куда мені вже збиратися, я вже одружена :grin:

[happymami]

мені здається що добре говорити поки ти не стикнешся з ситуацією сам. Невже якщо б хтось з вас закохався приміром в розлученого чоловіка (розлучену жінку) і який мав би до вас взаємні почуття сказали б йому "Неси свій хрест і я також нестиму його заховаючи свою любов далеко-далеко" і залишитися самотніми...

Ну власне, шо я сумніваюся, шо хоч хтось би так сказав. Навіть з тих людей,котрих я знаю, як надзвичайно ревних і практикуючих християн. Я вже не раз думала про таку штуку, як: що краще для Бога, коли люди будуть щасливі і любитимуть Його і каятимуться і всьотакоє. Чи коли будуть не щасливі, але житимуть за його законами?
Наразі для мене це питання залишається відкритим. Але точно знаю, що якби була ситуація, де взаємні почуття і вроді всьо гуд, то навряд чи змогла би все відкинути лише через віру. Але не зарікаюся. Наші можливості інколи більші, ніж ми собі думаємо

[ЗІрка]

що краще для Бога, коли люди будуть щасливі і любитимуть Його і каятимуться і всьотакоє. Чи коли будуть не щасливі, але житимуть за його законами

мабуть, що тут важливо наголосити про щастя бути з Богом. тобто земне кохання - ніщо в порівнянні з любовю до Господа і відповідно ти не можеш відчувати себе нещасливою і одинокою... це щодо теорії

але я вважаю, що 99,9 % людей на землі живуть цим мирським життям і коли стикаються з нещастям однаково страждають (а часто і нарікають на Бога, що теж є гріхом)

я бачу своє дитя, як воно дихає уві сні, радіє кожному дню... я люблю його, як ніколи і ніщо не любила... я вдячна Богу за цей дар, але поки я не відчуваю нічого подібного до Творця. шкодую про це, але читаючи Біблію не наближаюся до пізнання.

Чомусь же ми є візуали, аудіали, сенсорики... Читаючи книгу я бачу букви, я іноді можу трішки уявити пейзажі, героїв, але ж це зовсім не те...

грішна і добре це знаю, живу як умію. постійно у всьому сумніваюся, бо вважаю, що той, хто твердо в чомусь упевнений, завідомо помиляється...

[Liljondr]

ЗІрка
я себе на цьому ж ловлю. Біблія вчить , що ми повинні любити Бога ось так
30 І: Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї! Це заповідь перша!
(Мар.12:30)

а ще нема такого :( але читаючи Біблію, помічаю що росте моя любов. Оглядаючись назад на рік - то таки змінююся. Просто читаючи Біблію - спілкуєшся з Богом. і не хай як розмова тет-а-тет не виходить. але я пізнаю Його.
А читаєш який заповіт ? Новий чи Старий?
Natalinda, Перлинка
якщо чесно, то я дуже дивуюся що такі Великі Люди, як Авраам, Яків (Ізраєль) та Давид теж мали по кілька дружин - мали дітей від різних жінок.
І як цей тілесний непослух вписується в їх любов до Бога і покладання на нього в їхньому житті, не знаю :(
Ми з Мешканкою писали те що читаємо і вчимо з Біблії.
Ви ж моліться до Бога , питайте Його , і Він дасть вам відповідь у ваше серце.

[мешканка]

ЗІрка дуже гарно написано! підписуюсь під кожним словом. Взагалі, важко сказати, як можна полюбити Бога (якого ми не бачимо і не знаємо), як проявляється ця любов: почуттями чи вчинками? Це все складні дуже питання і я не знаю, чи знайду колись на них відповідь. Мені запала в душу одні пісня, де були такі слова "саме в тому любов, що ми ПРАГНЕМО любить" От думаю це бажання полюбити Бога-є основою і єдиним правельним шляхом. і ще цікава думка на дану тему: "полюбіть Бога в ближніх, адже ближній сотворений на подобу Божу" але зразу з"являється протиріччя в душі " а як же полюбити кривдника?"
Як гарно сказано "чим більше я всього дізнаюсь, тим більше переконуюсь, що я нічого не знаю. А декотрі й цього не знають."

[Перлинка]

мешканка

згадала віс цитати які знала :grin:

А декотрі й цього не знають.

о це напевно найбільше втішає саме українців

[Melisa]

о це напевно найбільше втішає саме українців

[happymami]

"полюбіть Бога в ближніх, адже ближній сотворений на подобу Божу" але зразу з"являється протиріччя в душі " а як же полюбити кривдника?"

на цю тему чула одне таке свідчення колишньої студентки місцевого вузу. котра тепер в тому ж вузі і викладає. Так от. була у них викладачка, котру та дівчина ну ніяк не могла сприймати позитивно, попри те, що була християнкою і знала, шо не можна до людей відноситися зле. Ловила себе на думці, шо як ту викладачку можна любити, коли вона така строга, нервова, несправедлива. тощо... І от одного разу дівчина спізнювалася на якусь пару і йшла пустим коридором, а там якраз прийшла внучка до тієї викладачки і вони не бачили ту студентку. То коли внучка бігла до бабусі-викладачки в обійми, то та жіночка аж змінилася в лиці. Стала як надувна кулька - красива, щаслива, усміхнена і всьотакоє. І та студентка побачила в ній зовсім іншу людину. І змогла сприйняти її як Боже творіння, хоч викладачка не змінилася - така ж і була строга та вредна.
Так мабуть і кривднику можна все простити, якшо побачити суть тієї людини, одягнути її шкуру. Як то кажуть - взути її мешти і пройти її шлях. ХЗ. Бог же є любов. Тому якшо він є у серці, то в серці в тебе суцільна любов і ти любиш навіть кривдника... Хоча на практиці все трішки важче)))