Marta » 08 грудня 2011, 13:59
коли мене перестрівають навулиці, хочуть поспілкуватись, кажу : "Вибачте, але я дуже спішу".
коли просто дають книжечку- беру, дякую, йду далі. Книжечку не викидаю, дійсно читаю.
Знайома колись була свідком, то розказувала, що кожен з них мусить виходити на вулицю і проповідувати стільки то і стільки-то часу, чим довше- тим краще. Може, тому вони так нав"язуються? Все вони відмічають в блокнотах, потім, здається, звітують.
Як я до них ставлюся?..Ну як- знаєте, людина, якщо вірить в Бога, то я до неї ставлюсь нормально. Яка саме в неї конфесія чи як воно там називається, мені не дуже важливо (я маю наувазі католики, чи православні, чи московський чи якийсь інший патріархат чи матріархат, я цього не розумію. ) Я знаю, що я вірю в Бога. Знаю, що Він є. Тому, до людей, які вірять в Нього, я ставлюся нормально. Так само і до Свідків. Не означає, що підтримую секти, але це люди і їх вибір, як саме вірити. До речі, в них мені подобається те, що вони говорять (Єгови), що Церква насправді- то не будівля, то серце. Тобто, ти можеш молитися і на самоті, і з кимось навіть на вулиці, і це також буде Церква, і там також буде Бог.
До речі, читаючи Біблію, багато разів зустрічала, що повторюється "Бог Єгова", і ще є якесь інше ім"я, на жаль, вилетіло з голови, то чи насправді в нього є якесь певне ім"я і чому тоді ми не називаємо його?