Десь перед Пасхою приходить Даринка і розказує, що робила з одною дівчинкою ритуал. Та мала, я так зрозуміла, була на першій сповіді, і от їй священник сказав, що треба гріхи написати на листочку і спалити. Палити дитина вирішила не сама, а ще взяла мою (вона вже гуляє на майданчику біля дому сама). Палити вирішили поблизу жовтої газової будки

палила-палила та дівчина, та так і не спалила, чогось не хтіло горіти, то вирішили що і втопити можна - залили водою.
і ніби знає моя дитина, що сірниками гратися не можна, але аргумент - то ж не вона палила, вона дивилася тільки
палити гріхи - то вже якесь язичництво, принаймні з свого дитинства я такого не памятаю


я завжди той, ким я собі здаюся - а моє уявлення про себе постійно змінюється А.Жід
не кажіть мені шо робити, і я не скажу куди вам іти)))