Родинний форум "Сімейка"

які плани ви будували, будучи вагітною, і чи втілили ви їх в життя після народження дитятка?

Бо бачу, що вагітна коліжанка будує собі наполеонівські плани (вона вперше вагітна), а я навтіь не знаю, чи варто її застерігати, що насправді все може бути прямо протилежно...
Ну, наприклад, вона мріє перший місяць вигулювати дитятко на балконі, шоб не тягати коляску (ліфт не працює). Як на мене - прогулянки більше мамі потрібні навіть, ніж дитині, в післяпологовому періоді.
Крім того, планує одразу стати стрункою... Тут все індивідуально, звичайно, але ж зазвичай живіт ще довго дряблий і ляшки не худають в моменті

Особисто я до першого народження доці планувала багато чого. Вірніше - не так планувала, як я собі й не уявляла, що після народження моє звичне життя зміниться. Тому боляче сприйняла зміну.
Після другого народження я навпаки навіть не планувала, шо буду на стільки вільна і зможу стільки подорожувати та взагалі гуляти на вулиці

Я перед народженням синочка теж мала багато планів, які потім не вдалось реалізувати. Як таких, що стосувалися дитини, так і таких, які я мала стосовно себе. І з дитиною планувала займатись і гімнастиками, плаваннями, розвивалками; і мову якусь вивчити і ще переробити купу встого, що не встигла студенткою :) Наївна :oops: Все пішло шкереберть вже тоді,коли Марко вирішив народитись на місяць раніше І з тих пір всі мої плани відклались в довжелецький ящик і лежать там досі Але з іншого боку, я "не планувала", що діти приноситимуть мені стільки щастя і радості :)
І тепер продовжую планувати, що коли вони виростуть, я займуся своїми планами

Я теж була ідеалісткою)))))))) В моїх планах було, що дитина має МАТИ ВСЕ!!!!!! Ретельно готувалась до народження, вибирала ліжечко, ваночку, косметику, навіть іграшки, балдахінчики, одяг, аксесуари.....була постійним відвідувачем дитячих магазинів)))))) І МОЖУ СКАЗАТИ, ЩО ПІДГОТОВКА ПРОЙШЛА УСПІШНО))))Все, що задумала, все ЗРОБИЛА!!!!! А от з планами на майбутнє.........все пішло не так.......... Думала, що чоловік буде брати активну участь в догляді за дитиною, що ми будем вечеряти разом після важкого дня, дивитись фільми, обговорювати день, що минув......гуляти разом з дитиною...І ВСЕ БУЛО Б ІДЕАЛЬНО, якби світ був ідеальним)))))))))Все, що було в моїх силах зробити до підготовки до народження Марго - Я ВИКОНАЛА............А ось з цим не справилась.......Думаю, що просто тут не все залежало від мене(навідмінно від підготовки до народження...) Мабуть я собі щось намріяла))))))))) Бо все пішло зовсім не так........Догляд за дитиною, прогулянки.....все робила сама........вечері, фільмів, обговорення не було.......Чоловік(як казав) зайнятий - має заробляти гроші.........Марго родилась в кінці листопада.......надворі холодно.......я залишилась в чотирьох стінах ПІСЛЯ ЗВИЧНОГО МЕНІ БУРХЛИВОГО ЖИТТЯ......Недоспані ночі.........ЦЕ ТАКИ БУВ КОШМАР!!!!! Хоча зараз розумію, що неварто було аж так сильно перейматись, бо цього часу маленької Марго не повернеш.........Добре, що хоч залишились фото, на яких я "спеціально" раділа життю......... І коли Марго виросте, вона буде думати, що ВСЕ БУЛО ГУД..........ЩАСЛИВА СІМЯ.......

В мене особливих планів на майбутнє не було, хоча підготовка теж була досить ретельною все закупила, поскладала і перескладувала декілька разів на день.
Хоча були великі. навіть грандіознв плани на момент народження: ретельна сімейна підготовка(лекції, перегляд відео навчальних вдома) до сімейних пологів, плани на ГВ, мрії про те як будемо разом із чоловіком народжувати нашого синочка, як почуємо його переший крик, вперше візьмемо на руки, той щасливий момент народженя.....А все сталося не так
Важкі пологи , як наслідок КР, тривала відсутність молока, а потім і взагалі його пропажа, післяпологова депресія, проблеми зі швом
З лікарні я хотіла вийти швидше-це для мене була тюрма.

Але через деякий час усе стало на свої місця
Єдине про , що я мрія і на що наділася - це на турботу і допомогу чоловіка підчас вагітності і після народження дитятка. І це звершилося - чоловік дбав про мене вагітну, а як народився синочок, то він взагалі майже усі обовязки взяв на себе - пеленав синочка ще краще як я :grin:
І найриємніше дивитися як татко ніжно ставиться до свого малятка :-|
І найбільші плани до вагітності були-це щаслива сімя і це ЗДІЙСНИЛОСЯ :family:
Тому правду кажуть про погане: все так не буде ;-)

Гг. Тут плануй/не плануй, а вийде все одно інакше. Не гірше, не краще, просто інакше.

happymami написав:Ну, наприклад, вона мріє перший місяць вигулювати дитятко на балконі, шоб не тягати коляску (ліфт не працює). Як на мене - прогулянки більше мамі потрібні навіть, ніж дитині, в післяпологовому періоді.
Крім того, планує одразу стати стрункою...

Та як сказать, часто хочеться подрихнути або фільм глянути, а коли його глянути? звісно коли дитина на баконі спить ;-)
Мені в тому плані проще було, виставила каляску за двері і малий ціле літо на подвірї спить, а я собі в хаті щось роблю, або не роблю :grin: благо, чоловік камери повстановлював, щоб я могла дивитись чи часом хтось не підходить до калясочки.

Тепер про плани, які не справдились.
-Планувала дати в садок в 2 роки і бігом на роботу, малий ще досі вдома зі мною;

-годувати десь півроку, максимум до року дотягнути, з подивом споглядала на куму, яка годувала майже до 2-ох, догодувались до 3,5, кажись тут на форумі нас тільки Гра випереджає по довготривалості :roses:

-гуляти з каляскою до опупенія (тобто кожен день собі уявляла отакі виїзди-прогулянки в парк ще кудись), в результаті вибиралась з дому раз-два в тиждень і то як дуже треба було, бо і так малий спав надворі, а мені було шкода часу коли він спить тратити на безцільні прогулянки, і як до свекрухи приходила одна пані, то постійно дивувалась чого ж я не їду на бульвар Галицького, там же стільки мамів сидить і лялякає... ну зрозуміло чому, бо вони з багатоповерхівок, куди ж діватись, мусять на лавочках сидіти

-домовлялись з чоловіком настроювати малого, що як тре якусь прививку робити, то йти сміло, не дурити що не болітиме але і не лякати, ну типу "правильно" настроювати в результаті написала відмову від прививок

Про плани, які збулися. Доглядала дитину сама, помочі з боку бабусів не було і я не хотіла. Вумних порад від "досвідчених" цьоць не слухала, все сама вичитувала і думала-приймала рішення. Щось більше особо планів і не пам'ятаю... Купували все по мірі необхідності, навіть ліжечко і ванночку по моєму на другий чи третій день після виписки.

Сюрпризи.
З подивом виявила, що вільного часу виявилось більше ніж уявляла, більше того, я навіть висипалась :grin:, що для мене теж було дивно слухаючи розповіді на тему.
Чоловік проявив себе афігітельним :гуд: батьком, без пребільшення. Починаючи з партнерських пологів, помочі в купанні і т.д., навіть запісяні колготки зразу руками прав, а я в корзину для прання кидала. І тепер вони кращі друзі-товариші, вообще, що там казати :men: ([я коли зла на нього буваю, думаю, от розведусь, знайду кращого, а фіга два, кращого батька для малого не знайду)

Ну і P.S. На той час чула про слінги, але не знала де брати і як користуватись, після одноразової невдалої спроби в Пелікані запхати малого в слінг лишилась того ровера... а зря, була б вільніша в пересуванні, ну то таке...
думаю, що невдовзі замість каляски купуватиму слінг :grin: тим більше стара покоцана каляска для спання надворі є

я хотіла відновити заняття в тренажерному залі. фігушки - нема з ким залишати дитину, а я ж подумувала про те, що моя мама біля нас трошки довше затримається (живе не в Тернополі).

А я чомусь готувалася, що буде дуууууже важко, що хто зна, чим все закінчиться і реально була готова до всього, чомусь так була настроєна. Але знала, витримаю все. Лиш би була здоровенька.
В результаті порівняно з моїми "планами" в мене реальність виявилась просто казковою. З Лізою не було жодних серйозних проблем, і після родів я стала набагато щасливішою, мені в кайф догляд за дитиною, і я все, що хотіла, все зробила- і нормальне ГВ, і позитивний настрій, і довгі прогулянки, слінг, без відриву від нормального свого життя, в мене навпаки з"явилась енергія і час.), потім розвивалки, зустрічі....Я така, чим більше мені треба щось робити, встигнути- в мене більше світяться очі))), а коли сиджу цілий день біля компа, нема чим зайнятися, то як сонна муха, нічого не хочеться.
Я дуже хочу вже зустрічі з другим малятком. Знаю, буде важко, але я так люблю.=)

В мене в принципі, все так як я собі й думала - в форму повернулась, побут не сильно запарює, з безсонними ночами терпимо.
Єдине, що думала, в те літо, коли Іллюші вже буде рік, ми будемо в постійних мандрах.
А поїхали лише в Карпати, в яких Ілля нам влаштував такий відпочинок, що ми того ліа більше й не рипались .

П.С. Ще як була вагітною, мріяла влитися в якусь мамську зграйку, для спільного дозвіля.
Збулось - познайомилася з суперськими дівчатами :гуд:

Я знала, що буде важко, і була готова до цього. В період вагітності переробила усі свої великі справи і була готова до того, що весь свій час доведеться присвятити дитині. В мому випадку так істалося. Маринка дуже погано спала вдень, і не злізала в мене з рук.З другою дитиною мені якось легше.