Мовне питання

[олеся]

Порилася в українських орфографічних словниках, у всіх які листала і в інтернеті дивилася є слово дядя

дя?дя іменник чоловічого роду, істота.

є і дядько

дядько іменник чоловічого роду, істота.

[олеся]

А є і тьотя, але вказано що то розмовне слово

тьо?тя іменник жіночого роду, істота розм.

[Перлинка]

ну на то він і діалект, Шалімарчик ;) Слова не штучно запозичені, а лише тому, що українці живуть близько до кордонів з іншими країнами, відповідно слова від іноземців передаються нам, а наші слова передаються їм. Це абсолютно нормальна практика.

Я би погодилась ,якби ті що так захоплюються та возвеличують західні діалекти не цькували одночасно тих у кого кордони дотичні до іншої країни за їхні запозичення

[гра з вогнем]

шановні лівяни і панове доїжджєючі.. вчимося говорити по львівськи. До вашої уваги словничок львівських діалектів:

Алярм – сигнал, тривога
Амбулянс – медична допомога
Андрус – злодій
Андрути – вафлі

| +

Багнет – штик
Балакати – говорити (балак – розмова)
Бальон – повітряна куля
Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою
Баняк – каструля
Батяр – шибеник, хуліган
Бздура – нісенітниця
Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися
Біня – дівчина
Брама – ворота
Бусько – лелека

Вар’ят – божевільний
Вельон – фата молодої
Виходок – вбиральня
Вуйко – дядько
Вуйна – тітка

Галіція – Галичина
Гальба – кухоль
Гара – горілка (або самогон)
Гонор – честь
Гречний – ввічливий
Гуляти – танцювати

Ґазда – господар
Ґаляретка – желе, мармелад
Ґудз – вузол

Дефіляда – парад
Дзиґар – 1. сигирета 2. годинник (Дзиґарок)
Дупа – попа

Жовнір – солдат, воїн

Забава – свято, танці
Заліско – праска (утюг)
Зафундувати – виставляти
Захцянка – бажання
Зимно – холодно
Зупа – cуп

Камізелька – жилет, безрукавка
Канапа – диван
Канапка – бутерброд
Калапуцькати – мішати
Карамболь – зіткнення
Кашкіт (кашкет) – кепка
Каштелян – комендант
Квасний – кислий
Келих – чарка
Кнайпа – бар, ресторанчик, забігайлівка
Кобіта – жінка, дівчина
Колєжанка – товаришка
Креденс – шафа зі скляними дверцятами
Кремпуватися – соромитися
Кримiнал – тюрма
Криж – полотно, сукно, відріз тканини
Крижі – нижня частина спини
Криївка – таємне сховище
Ксьондз – священник
Кумпель – товариш
Куцати – блювати, ригати
Куця – свиня

Легінь – юнак
Летовище – аеропорт
Лєгуміна – десерт
Локаль (льокаль) – 1. ресторан, шинок 2. Квартира
Люстро – дзеркало
Люфа – дуло
Льох – підвал
Льоха – свиня (яка має народити)

Мантилепа – неохайна людина
Маринарка – піджак
Марципан – делікатес
Морва – шовковиця
Москаль – росіянин
Мешти – туфлі

Нагла поміч – швидка допомога
Нагнітки – мозолі
Нарваний – наглий
Небіжчик – покійник
Нездалий – непридатний
Ногавиця – штанина

Обійстя – подвір’я
Обмова – плітки
Обрус – скатертина
Одір (вогір, оґєр) – некастрований кінь
Оздоба – прикраса
Оферма – незграба

Пательня – сковорідка
Пацьорки – намисто
Паця’ – порося
Пащекувати – грубо говорити
Писок – рот, стулити писок – сидіти тихо
Пінда – дівчина-підліток
Пляцки (пляцок) – солодкий періг або деруни, картопляники
Покій – кімната
Помарніти – схуднути
Презент – подарунок
Проплі – перхоть
Прятати – прибирати
ПублІка – шльондра
Пуделко – коробочка
Пулярус (полярес) – гаманець
Пуцувати – чистити
Пуцька – прутень, статевий член

Рандка (рантка) – побачення, зустріч
Ревізія – обшук
Рейвах – розгардіяж, бардак
Ресторація – ресторан
Ринва – стічна труба
Ровер – велосипед
Ружа – троянда
Румегати – жувати, пережовувати
Рура – труба

Склеп – магазин
Слічний (шлічний) – гарний, симпатичний
Смарувати – змащувати
Сподні – штани
Статечний – пристойний
Стирка – повія
Стрийко або Стрий – брат тата
Стрих – горище

Табака – піхва
Трафунок – випадок

Файка – люлька
Файно – добре
Фармація – аптека
Фацет – парубок
Фест – швидко
Філіжанка – горнятко
Фіра – віз
Фірман – шофер возу
Фіранка – гардина (рос. штори)
Фоса – рів
Фотель – м’яке крісло
Фрезура (фризура) – зачіска
Фузія (фузея) – гармата

Цівка – струмінь (води)
Цімбор – приятель (цімборка – приятелька)
Ціхо (ціхутко) – тихенько
Цукерня – кондитерська
Цьомати – цілувати
Цьотка – тітка

Чуприна – шевелюра

Шваґро (швагро) – чоловік сестри
Шлях би тебе трафив – лайка, побажання наглої смерти
Шпацирувати – прогулюватися
Шпиталь (рідко госпіталь) – лікарня
Шпрехати – говорити
Штинь – сморід
Штрика (штрека) – залізна дорога

У мене родичі з львівщини. Не уявляєте, як ми з моїм дядьком воювали щоліта за те, щоб я його стрийком називала. Він завжди казав: дядько - то той шо на вулиці десь. А я тобі стрийко

у мене родичів на львівщині нема, але всі слова мені знайомі і всі чула у вжитку від корінних тернополян

[irinka]

Курча твоя ляґа! або як балакають на Галичині

| +

Кожен куточок України унікальний вже в своєму існуванні. Головне багатство – люди, які дають всьому суть, цікаві до розмови, бачення, способу життя.

Саме розмови вирізняють мовну специфіку – звідкіля ти! Галичина облаштувавшись на межі Європейського мовного світу вирізняється, як і Південь України, різними національними меншинами, які створили суміш, мікс мовного світу.

Галичина разом з Буковиною зберігає традиційність. А людські розмови від «прошу пані» чи «прошу пана» йдуть до цікавих слів матюкливого, проклинального характеру: «Шляк би тя трафив!», «Курча твоя ляга!», «Оссина тобі!», «Дітваку ти не дідовий!» тощо. Часто, це почуєш від стареньких, зовсім милих бабусь, котрі так тебе ошпарять поверховим українським матом, якщо не вступив місце в маршрутці, що мало не здасться. Хоча, любо слухати те багатство набору фраз і слів, пише youngsoul. Ось один із з аналогічної ситуації із маршрутки, що був частково записаний й відтворений:

«Ціпком передовбаю твою поганську мосараню. Бульбою тебе закидаю підсвинку і зв’яжу твоїми портками, а на майтках повішу. Який же ти ослисько, дурню, обслюнений молодістю, то вже думаєш бабусь ображати можна? Як ти посмів підсвинку. Смаркачу. А? Довбень. Перекостиляю твою гепу і дам в боки копняків, як ше увижу. Чорт би тя трафив дітваку болотний, … та диви, диви….пика файна, а очі повипічкувані, як в мухи на гної, яка робить срач у виходку. Ану памперси йди міняй, а то відбираєш в культурних бабусь місце, безвстиднику, смарколизе бісів. Хм! Та ти останній дітвак не дідовий. Йди, вкручуй гайти в писок, а то відпаде щелепа. Та краще йди кобилам хвости підкручуй збиточнику. До хулеєри ясної, аби я тя ще віділа туво. Перехрещу ціпком і задушу хусткою, повішу на лямпу і буду бавитися тобов, буду довбесити як Кличко. Та щоб тя причмилили драні кози, та щоб морква гнила в твоєму писку, та щоб…»
Джерело: http://www.0352.com.ua/news/137121

[Nymydora]

яка колоритна бабуся балакала

[irinka]

Не то слово а всі кажуть, що в нас тільки молодь некультурна

[гра з вогнем]

Дівчата. а шо там з тим закопроектом, я шось читаю-читаю і недорозумію через шо всі сваряться і обурюються.
Тобто я зрозуміла, що написаний він так само, як мій Андрійко говорить (тобто багато що просто незв'язний набір слів), а саме за другу мову, що там пише?

[гра з вогнем]

Дівчатка. а чи є якісь рухи протесту внаслідок підписання закону?

[Перлинка]

а яка різниця?