Сторінка 1 з 35

Україна: майбутнє і теперішнє

ПовідомленняДодано: 26 лютого 2011, 14:29
mari
В якій Україні ви хочете жити з своїми дітьми? На що вона має бути схожа?

Re: Україна і майбутнє?

ПовідомленняДодано: 28 лютого 2011, 01:10
Marta
На Швейцарію! :D

Re: Україна і майбутнє?

ПовідомленняДодано: 05 березня 2011, 23:34
happymami
Вона має бути з такими ж краєвидами, як теперішня Україна. Але з нормальною мовою. З менталітетом народу капку іншим. З можливістю працювати і отримувати гідну зарплату. Вона має мати толкового президента. Ну і уряд само собою. О. А може помріяти, щоб нею правили жінки? Але розумні і ідеологічні і релігійно виховані? Гггг. О. Так

Re: Україна і майбутнє?

ПовідомленняДодано: 06 березня 2011, 02:23
Vika
Можливо в нас так зараз , тому що живе і керує досі радянське покоління і покоління шалених 90 -их, яке нічого немало і все їм всього мало , бо як хомяки , ховають ховають по норах і наховатися не можуть . Можливо ото трохи переросте і вже наші діти зможуть довести до пуття ту нещасну країну .принаймні хочеться вірити , що не так все пропащо , як виглядає :(

Re: Україна і майбутнє?

ПовідомленняДодано: 06 березня 2011, 16:14
Marta
І я щось слабо вірю.
В нас та система така, кожен за кимось стоїть, всі свати-брати, куми, з кожним треба поділитись і когось послухатись. що навіть якби нова людина прийшла до влади-вона нічого не зможе зробити нормального.
А нове покоління....Ну, поживемо-побачимо...Ми все-одно завжди будемо відставати від розвинутих держав на десяток років.
І менталітет наш ну, мені не сильно подобається....І люди наші- ну вибачте, просто вівці якісь, якого президента вибрали! :niger: Так що на що заслуговуємо-те і маємо. Мені вже майже все одно.
Ще на Помаранчевій я стояла і прапором махала, а тепер мені головне три речі- щоб не було в нас війни, щоб не було повеней, землетрусів, катаклізмів, щоб не було гірше.
Ми привикли до всякого, і далі прорвемось, але хочеться, звичайно, більшого.... :-|

Re: Україна і майбутнє?

ПовідомленняДодано: 19 березня 2011, 14:06
mari
В центрі Європи є країна, яка по площі більша Франції, Італії, чи Іспанії. Тут є моря і повноводні ріки, плідні чорноземи, столітні ліси, високі гори. Але саме велике багатство цієї землі- народ. І назва в неї милозвучна - У К Р А Ї Н А!!!
А люди тут які: люблячі, господарчі, віруючі в Бога, творчо обдаровані, учителі життя, дбаючі про Землю, природу, життя. Щасливці, які хоббі перетворили в професію.

Поля, Землі, маленькі хатки, домашні школи і євроінститути через нет.
Це- моя Україна і ваша. НЕЗАБАРОМ! СКОРО! ОЧІКУЙТЕ! ВІРТЕ!

Re: Україна і майбутнє?

ПовідомленняДодано: 28 травня 2011, 22:58
Melisa
Натрапила на статтю
Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

Рішила поділитись.

Re: Україна і майбутнє?

ПовідомленняДодано: 28 травня 2011, 23:33
Перлинка
Nelya
А що ,власне,в тій статті тебе зачепило,сподобалось чи навпаки?

Re: Україна і майбутнє?

ПовідомленняДодано: 28 травня 2011, 23:47
Melisa
Сподобалось. Але якось не зовсім згідна. Ну от наприклад про те, що всі покірно голови опускаєм перед несправедливістю. Є ж люди,які боряться за неї. Але можливо автор і мала на увазі більшість? :?

Re: Україна і майбутнє?

ПовідомленняДодано: 29 травня 2011, 00:56
Перлинка
мені абсолютно не сподобалась

вважаю що подібні роздуми підтрунюють народ,так би мовити беруть на понт

і то в основному молодь,неокріпші уми,щоб всі відразу кинулись доказувати та ми не такі,ми не свинопаси,ми козаки

автор типу хоче розбудити,розворушити українців

завуальовно закликає до боротьби,повстання,цитуючи часто Донцова-батька укр.націоналізму


Я особисто проти будь яких заворушень ,де може проливатись кров
Вперше з гіркою категоричністю протиставив психіку козака психіці "свинопаса" Тарас Шевченко. Він був не проти селянського стану, а проти тих "хамовитих синів", які покірно хилилися перед панською пикою.


А що ж тоді скажемо на це?

Український націоналіст християнин чи хто?

Отож, коріться кожному людському творінню ради Господа,— чи то цареві, як найвищому, чи то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців. Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей, як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі. Шануйте всіх, братство любіть. Бога бійтеся, царя поважайте. Раби,— коріться панам із повним страхом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим. Бо то вгодне, коли хто через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи. Бо яка похвала, коли терпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!
1Петра 2:13—20


Ще менше щадив самолюбство українця Донцов. "Свинопаси" у всі віки були, є і будуть з їх полохливою ненавистю до героїчного, до патріотичного націоналізму і кращих козацьких традицій, які кличуть до боротьби і заважають "зав’язуватись салу".


За що нас, українців, не поважають?

По-перше, за простацтво

З нас насміхаються, що ми занадто конкретні, дріб’язкові, що наші ідеали не сягають вище корита й жолоба, а помисли заповнені лише салом і борщем, а сучасною термінологією – накопиченням матеріальних статків. Ніде правди діти – це справді так.

Дмитро Донцов називає найпоширеніший психологічний типаж остійським, який безнадійно прив’язаний до дрібних матеріальних благ, вульгарний у смаках, пристосуванець і кон’юнктурник, завжди біжить за вітром. Його власні інтереси нерідко дорожчі від такої "абстракції", як незалежність України…


Так мої особисті інтереси дорожчі ніж незалежність України.
Гадаю ,що зі мною погодиться більшість.Тільки не всі хочуть бути відвертими найперше самі з собою.
Допустимо розпочнуться криваві заворушення ,і ви маєте можливість виїхати в країну де будете в безпеці ,скористаєтесь цією можливістю,чи лишете дітей напризволяще,а самі з чоловіком підете з вилаами на танки боротись за незалежність?То буде попросту марно пролита кров,бо фінал відомий.

Для мене життя моє та моїх рідних важливіше будь-якої незалежності шараварів та вінків в стрічках .