Є у мене сусід. Молодий хлоп,має дружину, двоє дітей. Я з ним давно не говорю, бо вибачте на слові бидло бидлом. Спочатку довго з ним сварилась за паління цигарок в під'їзді. Потім за паркуванням вихлопною під вікна. Зрештом живе собі й живе. Палити кинув, машину ставить далі.
Сьогодні спостерігаю картину. Приїхав його бус з коробками з печивом, отих таких великих на кілька кілограм, що зверху целофаном запаковано, їх у всіх магазинах в кондитерську відділі можна бачити. Він двері відкриває. Кілька коробок випадає, целофан рветься, печиво висипається усе на асфальт. Здогадайтесь, що далі?
Визбирав все до єдиного печива, запхав у коробку і целофаном зверху закрив. Я це бачила з вікна. А потім це печиво купить якась мама дитині, і довго буде думати, чим дитина отравилась?
Ну якого кращого життя можна хотіти? Не має поваги один до одного. Замість того, щоб викинути те печиво в сміття, як можна його пакувати? Для нього мабуть люди, то худоба. Все з'їдять, навіть з землі.