Мовне питання

[Перлинка]

А яка різниця якою мовою розмовляти ,якщо тебе розуміють,я вже питала,так ніхто і не відповів?
Поділ на мови ,території,нації,раси вносить тільки розбрат .І невміння бути вище цього поділу людям дуже дорого коштує.

[Alisa]

а я подумала. шо то вони "по світу їздили" шукали тих, хто українську вивчає і просили їх пару слів сказати

гра з вогнем

:^D

знаєте ,я би тоже подякувала Таненрум за це ролик,якби не була майже впевнена що тих іноземців до зйомок ролику готували кілька днів ,та вчили вимовляти завчені слова,яких швидше за все вони й не розуміють

О, ці іноземці можуть взагалі бути нашими українцями, та й ще в побуті послуговуватись російською


Це погана концепція ролику на підтримку нашої мови.

Я взагалі не люблю, коли українську протиставляють російській.

Якби в кінці ролику дівчина Христина сказала б гарною укранською щось на зразок - Яка чудова в нас мова, говорімо нею правильно тощо, то було б якось краще...
ІМХО

[happymami]

шановні лівяни і панове доїжджєючі.. вчимося говорити по львівськи. До вашої уваги словничок львівських діалектів:

Алярм – сигнал, тривога
Амбулянс – медична допомога
Андрус – злодій
Андрути – вафлі

| +

Багнет – штик
Балакати – говорити (балак – розмова)
Бальон – повітряна куля
Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою
Баняк – каструля
Батяр – шибеник, хуліган
Бздура – нісенітниця
Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися
Біня – дівчина
Брама – ворота
Бусько – лелека

Вар’ят – божевільний
Вельон – фата молодої
Виходок – вбиральня
Вуйко – дядько
Вуйна – тітка

Галіція – Галичина
Гальба – кухоль
Гара – горілка (або самогон)
Гонор – честь
Гречний – ввічливий
Гуляти – танцювати

Ґазда – господар
Ґаляретка – желе, мармелад
Ґудз – вузол

Дефіляда – парад
Дзиґар – 1. сигирета 2. годинник (Дзиґарок)
Дупа – попа

Жовнір – солдат, воїн

Забава – свято, танці
Заліско – праска (утюг)
Зафундувати – виставляти
Захцянка – бажання
Зимно – холодно
Зупа – cуп

Камізелька – жилет, безрукавка
Канапа – диван
Канапка – бутерброд
Калапуцькати – мішати
Карамболь – зіткнення
Кашкіт (кашкет) – кепка
Каштелян – комендант
Квасний – кислий
Келих – чарка
Кнайпа – бар, ресторанчик, забігайлівка
Кобіта – жінка, дівчина
Колєжанка – товаришка
Креденс – шафа зі скляними дверцятами
Кремпуватися – соромитися
Кримiнал – тюрма
Криж – полотно, сукно, відріз тканини
Крижі – нижня частина спини
Криївка – таємне сховище
Ксьондз – священник
Кумпель – товариш
Куцати – блювати, ригати
Куця – свиня

Легінь – юнак
Летовище – аеропорт
Лєгуміна – десерт
Локаль (льокаль) – 1. ресторан, шинок 2. Квартира
Люстро – дзеркало
Люфа – дуло
Льох – підвал
Льоха – свиня (яка має народити)

Мантилепа – неохайна людина
Маринарка – піджак
Марципан – делікатес
Морва – шовковиця
Москаль – росіянин
Мешти – туфлі

Нагла поміч – швидка допомога
Нагнітки – мозолі
Нарваний – наглий
Небіжчик – покійник
Нездалий – непридатний
Ногавиця – штанина

Обійстя – подвір’я
Обмова – плітки
Обрус – скатертина
Одір (вогір, оґєр) – некастрований кінь
Оздоба – прикраса
Оферма – незграба

Пательня – сковорідка
Пацьорки – намисто
Паця’ – порося
Пащекувати – грубо говорити
Писок – рот, стулити писок – сидіти тихо
Пінда – дівчина-підліток
Пляцки (пляцок) – солодкий періг або деруни, картопляники
Покій – кімната
Помарніти – схуднути
Презент – подарунок
Проплі – перхоть
Прятати – прибирати
ПублІка – шльондра
Пуделко – коробочка
Пулярус (полярес) – гаманець
Пуцувати – чистити
Пуцька – прутень, статевий член

Рандка (рантка) – побачення, зустріч
Ревізія – обшук
Рейвах – розгардіяж, бардак
Ресторація – ресторан
Ринва – стічна труба
Ровер – велосипед
Ружа – троянда
Румегати – жувати, пережовувати
Рура – труба

Склеп – магазин
Слічний (шлічний) – гарний, симпатичний
Смарувати – змащувати
Сподні – штани
Статечний – пристойний
Стирка – повія
Стрийко або Стрий – брат тата
Стрих – горище

Табака – піхва
Трафунок – випадок

Файка – люлька
Файно – добре
Фармація – аптека
Фацет – парубок
Фест – швидко
Філіжанка – горнятко
Фіра – віз
Фірман – шофер возу
Фіранка – гардина (рос. штори)
Фоса – рів
Фотель – м’яке крісло
Фрезура (фризура) – зачіска
Фузія (фузея) – гармата

Цівка – струмінь (води)
Цімбор – приятель (цімборка – приятелька)
Ціхо (ціхутко) – тихенько
Цукерня – кондитерська
Цьомати – цілувати
Цьотка – тітка

Чуприна – шевелюра

Шваґро (швагро) – чоловік сестри
Шлях би тебе трафив – лайка, побажання наглої смерти
Шпацирувати – прогулюватися
Шпиталь (рідко госпіталь) – лікарня
Шпрехати – говорити
Штинь – сморід
Штрика (штрека) – залізна дорога

У мене родичі з львівщини. Не уявляєте, як ми з моїм дядьком воювали щоліта за те, щоб я його стрийком називала. Він завжди казав: дядько - то той шо на вулиці десь. А я тобі стрийко

[олеся]

Я нарахувала десь 15слів які використовую.... Не знаю де більше тим користуються я живу в передмісті Львова то щось масового використання таких слів не чула... Думаю що не лише львів'яни можуть ці слова використовувати... Але загалом цікаво почитати

[lore1ei]

багато слів польського походження, їх і в селах Західної України можна почути)

[Lesya]

І ми багато використовуємо. Для мене це нормально, хоч знаю, що нелітературно.

[irinka]

Мої батьки дуже багато використовують таких слів і навіть з Юрчиком так говорять не хочу, щоб він вчився говорити таким діалектом і постійно прошу але то вже в них в крові pardon

[flower]

багато слів з того львівського словника знайшла які використовувались колись моєю прабабцьою, дійсно вони польського походження.

[lore1ei]

А мені дуже подобається львівський акцент, щось в ньому таке панське є.
Ми як но переїхали до Львова, то жили неподалік вулиці Коновальця.
То така спражня львівська вулиця, там я і почула оту львівську мову.
А так я чую в основному російську...

[flower]

а і є в мене в Львові дідовий брат, дядько Геник, так люблю слухати його) вперше колись почула від нього слово "кобіта", думаю шо він обзивається)