Вчора переможцем четвертого сезону шоу «Х–Фактор» з приважком 2 мільйони гривень до звання і слави став опасистий, з рум’яними щоками парубок родом із Чернігівщини, із села Гнідинці Варвинського району Олександр Порядинський. П’ятнадцятирічному хлопцеві вилилось учора пізнім вечором стільки щастя і емоцій, що в нього, ніби з перепою, тремтіли руки і посмішкою, що з’являлася не до ладу, судомило. Все це нормально, бо все це – емоції.
За ці місяці цього, так би мовити конкурсу, цього «Х–Фактора», він встиг людям, що шанують телевізор, спочатку сподобатись, потім від нього занудило, а насамкінець те примітивне шоу примітивних пристрастей тих кондратюків із сєрьогами уже годі було витримати. Там уже не пісня була на кону і навіть не учасники, а ці зарозумілі, ніби гості з табакерки, члени журі. Вони надували щоки, вони закручували фрази, вони вели довгу і бурхливу полеміку, увійшовши в раж і увірувавши, що це цікаво і розумно. Насправді було смішно і навіть гидко. Гидко від тих нікчемних розмов та ще нескінченних реклам на тому телеканалі, який хоче видурити у рекламодавців усі гроші і одразу.
Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!
Від себе: Кондратюк мені подобається як людина, Серьогу теж сприймаю не тільки як простого репера(він набагато глибший), Сосєдов (тонкий інтелігент)мені на нерви не діє, до Дубцової теж досить рівне ставлення. Дуже мені подобається Марченко як жінка, як публічна персона. "Тріода" - супер голоси, може не ідеально вони поєднуються, але в тому їх родзинка. Думаю, що вони не згубляться, і ми їх почуємо ще не раз, головне, щоб зіковою хворобою не захворіли. Порядинський те має красивий голос, але до переможця, як на мене, не дотягує.
Дозвольте собі йти по шляху, який робить вас щасливим, не засуджуючи і не картаючи себе за зроблений вибір.