Родинний форум "Сімейка"

Чомусь тільки останніми роками я почала любити село. Мабуть тому, що я там вже тищу років не була
А ви?

Так само тягне до природи, бо свого села в повному розумінні цього слова, в мене не було, я ніколи не залишалась там на літо, так що я дитя асфальту, але маю хату в пригороді, з радістю туди їжджу, дихаю, ностальгую....
Там провела перші свої 5 років щасливого дитинства, хоча до Тернополя відділяє лише поле, то гуляли ми з мамою часто в Тернополі.)

Люблю село але довго там бути неможу, бо нема ніяких умов, і купа роботи.... В мене і дома природа, є садок, подвір'я, асфальт трошки далеко...

я дитя асфальту,хочу знову квартиру в центрі.

Я люблю село, я практично виросла в селі. Перші 6 років там жила, потім переїхали до Тернополя, але кожного літа я була в селі. І так до 12-ти років. А потім все рідше і рідше там бувала. Літом коли тепло так хочеться перебратися до села хоча б на тиждень, там природа, ліс, чисте повітря...

ой, буваю я в селі аж 5 днів на рік, що можу сказати-не моє. Класно все,супервово-чисте повітря, смачна вода, красиві ночі, але... Я на 4 день вже тааааак хотіла додому. Моя особиста думка-в селі кльово дітям і пенсіонерам. А може просто я не звикла. Навіть в дитинстві мене мама не віддавала в село на літо, як більшість моїх друзів, а тримала в місті біля себе.

чим довше живу тим більше розумію, що міська суєта то не для мене . хочеться спокою , тишини . а не крикливих сусідів зверху і автошлях під підїздом .

я б хотіла в передмісті. Щоб і подвір'я своє, і місто близько :)

В мене теж така мрія. Тільки грошей на неї нема...

і я в пердмістя б махнула. але щоб хата не попри трасу , і щоб машина своя з нескінченним запасом бензину ;-)

П.С. додайте смайл з розкатавшоюся губою