Родинний форум "Сімейка"

Дуже правильно. У кожного закладені в тій чи іншій мірі альтруїстичні напрями розвитку. Треба їх розвивати і примножувати. Чомусь згадалась принцеса ДІАНА, ЛЕді ДІ

Не зовсім щодо цього коментування, але однозначно в тему-
Дякую нашим альтруїстам: леді Хеппі Мамі, леді Олені, леді Нелі, леді Даші,леді Мешканці, леді Наї, леді Малій-Карті ,леді Наталінді, леді Лорелей, леді Лізі,леді Оксані, леді Альонці, леді Лілі , джентельменам о,М, Ігорю і усім консультантам.Тепло в серці і душі від Вашої роботи

:oops: а ми щиро дякуємо Вам просто за те, що Ви є! Така чудова, сповнена оптимізму, любові та щирості! Як почитаю наш форум-то аж крила ростуть... Як мені цього не вистачало... Дякую

mari написав:Бескорыстное поведение других людей мотивирует собственный альтруизм, тем самым открываются потенциальные возможности для увеличения общего уровня такого поведения в обществе.

На мою думку - теж правильне висловлювання, але нажаль для нашого часу не дуже актуальне. Зараз ніхто вже не відмовляється від власної вигоди на користь іншого. Навіть без втрати вигоди, людям тяжко щось хороше зробити для іншої людини :(. Хоч ще й існують добрі люди, які своїм хорошим прикладом надихають своє оточення на хороші справи. В когось вони масштабні, от як у пані mari із цілою школою для молодих мамусь , в когось трошки менші - от як у happymami із допомогою дитячій лікарні. А у когось і зовсім маленькі - подарувати квіточку незнайомій бабусі на вулиці, чи підвезти когось незнайомого машиною. Але ці справи піднімають настрій ВСІМ учасникам цих подій (ми на власному досвіді переконалися), та й навіть простим перехожим, які стають випадковими свідками добрих вчинків.

3.«Всякая истина проходит в умах три стадии: сначала – «Какая чушь!..», затем – «В этом что-то есть...» и, наконец, - «Ну кто же этого не знает?»

Александр фон Гумбольдт, немецкий ученый.

Ой, то така правда, і в світі загалом, а в мене вдома, то окрема історія. В мене батьки частенько в суботу неділю дивляться Сімя від А до Я і Школу дохтора Комаровського.

Так от: нацепила я на себе Юрчика в слінгу - «Какая чушь!..», після однієї з передач - «В этом что-то есть...» , після того як ми варимо разом їсти і ходимо без коляски в поліклініку «Ну кто же этого не знает?»

Ну, або: Я кажу "Не можна трьохмісячній дитині давати цілушку, сочки, сметаною губи мазати і т.д. і т.п." - «Какая чушь!..», після однієї з передач - «В этом что-то есть...» , хвалячись всьому світу який в них внук і як він все правильно і вчасно їсть - «Ну кто же этого не знает?»

І весь науково-технічний прогрес теж пройшов цей тернистий шлях, навіть твердження що земля кругла і вона крутиться...

Те саме в мене з моїм педіатром: "Досі годуєш?" («Какая чушь!..»), а коли мала захворіла і нічого їсти не хотіла, крім циці («В этом что-то есть...»). Вобшем. варто деколи переглядати свої позиції.

таки так.
помилки - то досвід, а досвід лишнім не буває ніколи.