Матюки, або Із пісні слів не викинеш?

[Marta]

якось я виразилась біля не ї а вона підняла оченята і так щиро-мам а со таке ....дь?

Я собі уявляю.... Все ж, як би там не дістало, треба слідкувати за тим, що ми кажемо....

[Yummy mummy]

Ой, я також не люблю матюків, але так стидно, останнім часом, я помітила, що в мене може проскочити матюк, особливо коли я нервова, а нервова я часто....(((((( :oops: :oops: :oops:
Я просто не можу з собою нічого зробити, хоч бери рот заклеюй, воно саме може вилетіти і все...((((
Особливо, як хтось доведе, а доводять мене, знову ж таки, часто....((((( ну просто не хватає ІНШИХ слів, просто не хватає....

Аналогічно,деколи так достануть, що просто не находжу інших слів :oops: ,хоча стараюся стримуватися..
А взагалі дуже не люблю як матюкаются,в декого це просто кожне друге слово .це говорить про малий словниковий запас і відразу видно культуру людини..

[Yummy mummy]

Згадалася одна сім"я,з якою ми колись жили по сусідству..Вони матюкалися як сапожніки,і не сварилися,а просто така була їхня мова..і це все говорилося при маленькому синочку.Так вот,як син підростав і починав говорити- їхнею ж мовою ...А коли він щось хотів (наприклад в магазині),він не робив істерики,а спокійно і тихенько казав-"Якщо не буде по моєму --почну матюкатися" :grin: ,то батьки були готові на все,тільки б синочок мовчав...
Вони стидалися того чого ж самі і навчили...

[Vika]

В мене блін може скакати тільки.А так то терпіти тої мови не можу . і люди , які матюкаються , зразу в очах падають . А ще ну просто теліпало , коли в юності стоять дівчата з хлопцями і хлопці такою шеренгою матів луплять , а дівчата сміються . то для мене просто повна неповага . Завжди казала не матюкайтеся придівчатах. спочатку бісилися , мол , о вискочила тут .А потім привикли і вже не матюкалися - принаймні в моїй присутності .

[happymami]

Ая колись дууже матюкалася. Бо то було модно в тому середовищі, де я спілкувалася з однолітками. Потім всьо пройшло. Але був один такий момент після народження другої дитини, що в мене якась така чи то апатія, чи то агресія, чи шось таке в душі збиралося, якась кака короче, і матюкатися хотілося. але не вголос. Дивно звучить, правда? Общім, мені дуже зручно було це робити на одному ресурсі, де я з людьми котрі мислять так само чи інакше, могли обговорювати певні речі, певну творчість інших людей і просто собі флудити. Отам я дозволяла собі відриватися. Бо то ніби й не сказані вголос слова, але всеодно стає легше, коли їх будай буквенно виразиш. Тепер коли інколи заради цікавості захожу на той сайт, то навіть не переглядаю ті свої старі коменти, бо це капєц)))) Аж не віриться, шо то я так могла балакати. Видно шось таке було... Після пологів шо тіко в тій голові не буває :oops:

[taranjka]

матюкаюся рідко, то має бути шота з чем то.
не подобається коли матюкаються при малих дітях. але взагалі не вважаю мати чимось страшним, моя рівновага не порушується коли хтось матюкається при мені, і людина та в моїх очах не падає (якшо мат не стосується мене :x ). не подобається коли мат йде через слово. але, як на мене, інколи так легше виразити шо хтіла сказати.

[georginochka]

Я проти матюків, особливо при дітях. І ще коли чоловіки матюкаються в моїй присутності відчуття, що мене зневажають :(
Найстрашніші мати, які бувають у нас вдома, то "йошкін свет" Де я того набралась - не знаю, але малий вже повторює, треба себе контролювати :?
А щодо Карпи і Подерв'янського немаю нічого проти. Коли була молода, то слухала їх і читала :)

[Nymydora]

я теж подервянського читала в студентській юності :oops:
уявіть, приходжу я в бібліотеку затонського, піднімаю свої наївні ангельські окулярки на бібліотекарку і прошу: мені, будь ласка, Подерв'янського..
ТЬотя робить велииикі очі :shock: і страшним голосом каже: Але ж то таке... :omg: А я їй: а то мені для наукової роботи

[TanenRom]

Nymydora уявила я очі тої тьоті :grin:

[mala-karta]

в нас татко може сказонути. І я за ним звикла. :(
Але це страшенно не подобається. І малий теж повторяє

Намагаюсь відівчатися.

До татка те, що нетреба матюкатися, особливо при дітях дійшло тільки після слів сторонніх людей (навіть повторяння малого його так не вразили)