Дочитала, чи краще сказати домучила, "Eat, pray, love/Їсти, молитись, кохати". Нашо я його взагалі бралась читати. Ще колись давно щось чула ща цю книжку, то читати зовсім не тягнуло. Назва якась дурна, я собі зразу тоді подумала, якийсь жіночий роман. Але потім десь недавно щось почула, що там про подорож в три різні країни, в Італію, Індію та Індонезію, про йогу, медитацію, духовні пошуки. І купилась на то
Спочатку мені дуже туго йшло взагалі, але я ж мучила, бо хотіла хоч до Індії дочитати. Мені сама авторка не сподобалась, нк пройняла вона мене зовсім. Вона так смльно намагалась вразити своїми стражданнями через розлучення з чоловіком, а мене не зачіпало ні разу. І так до кінця я тою героїнею і не прониклась, якась не моя людина зовсім. Але цікаво було читати про країнознавчі моменти, про той ашрам, де вона була в Індії, і про Індонезію було цікаво, про менталітет тих людей, різні нюанси з ними.
Читалась книга взагалі легко, просто я не мала часу читати постійно, і так читала по пару сторінок в день, того воно й тягнулось мені так довго.
На черзі восьма частина "Гаррі Поттера". Вже читала багато несхвальних відгуків, що краще би Роулінг не писала вже того продовження. Але мушу пееконатись сама
Єдине, що не дуже люблю читати п'єси, мені то якось туго йде. Люблю слова автора )) Але вже муситиму прочитати, як є.