Родинний форум "Сімейка"

Велике в нас Свято
І радісний день
Тож будем співати
Веселих пісень.
Це татове Свято,
Для нього пісні, —
До нього хай линуть
Всі думи мої.
Мій таточко любий
Мене звеселить,
Коли я сумую,
Коли щось болить.
Мій таточко рідний
Добра мене вчить,
Коли гарно вчуся,
То завжди хвалить.
Нам таточко рідний
Щасливий дав дім —
І мамі, і дітям,
І мріям своїм.
Мій таточку рідний,
Здоров будь, як дзвін.
Коли підросту я,
То буду, як він.

Він не вміє готувати
І млинців не напече,
Та як гарно вкупі грати:
М’яч від тата не втече!

Шити – клопоту багато:
Голка крутиться і все.
Ліпше він ялинку в хату
Нам до свята принесе

Він морозиво купляє
Замість супу на обід.
Та зате татусь наш знає,
Як побудувати пліт!

З ним цікаво мандрувати,
Горами, ланами йти…
Кращого, ніж рідний тато,
Нам ніколи не знайти!

Це з журналу "Ух малюк"

Горе, чи нещастя, чи біда яка.
Всіх нас виручає батькова рука.
Татова правиця знає труд і піт,
Із руки цієї ми йдемо у світ.
Рідна, ніжна, щира, добра і міцна.
У житті дорога з нею не страшна.
Як підеш у люди, щоб там не було,
Хай в тобі не згасне батькове тепло.

Зовсім не старенький любий мій татусь.
Ми з ним добрі друзі, і я цим горджусь.
Він такий розумний – все на світі знає
Бо книжок багато він завжди читає.
Дуже поважає мій татусь футбол,
Разом із гравцями «забиває» гол
То підскоче в кріслі, то «Ура!» кричить,
Аж на стелі люстра дзвінко дзеленчить.
Недарма вважає наша вся сім’я,
Що на тата зовні дуже схожий я.
Підросту ще трішки, і всього навчусь
І таким завзятим стану як татусь.
Мій татусь рідненький, завжди будь таким:
Спритним і веселим – вічно молодим.

Т. Корольова

ВІРШ ПРО ТАТА

Все на світі вміє тато:
І шпаківню змайструвати,
Вміє довгий цвях забити,
Може борщ смачний зварити,
Вміє рибу він ловити,
Мамі дарувати квіти,

Смажить шашлики у лісі
Та казки читать Марисі,
Запускати в небо зміїв…
Все на світі татко вміє!
От якби ж ще для сестрички
Він навчивсь плести косички!..

П. Осадчук

Я НАВЧАЮСЯ У ТАТА

Мої руки незупинні то у фарбі, то у глині.
Що не вміють руки нині – перейнять скоріш повинні.
Я навчаюся у тата молоток в руках тримати.
Скоро буду майструвати, бо навчаюся у тата!

#14 Пісенька про тата
Слова Ярослава Кортка
Музика Ольги Пенюк

Пісеньок є так багато:
І про мам, і про бабусь.
Дуже мало є про тата -
Написати це берусь.
Без господаря - не хата,
Ручка це без молотка.
Лине пісенька по тата
І дзвінка, і гомінка.

Приспів:

Тато, мій тато -
Слово це крилате
В синє небо піснею злина,
Бо татів є так багато,
Кращий з них, мабуть, мій тато,
Пісенька про нього хай луна.

Тато дужий і хороший
Для дочок і для синів;
Носить дітям подарунки,
Знає казку дивних снів.
Тато - це господар в хаті,
Мама, діти - вся сім’я.
В злагоді ми всі багаті,
Бо в сім’ї цій також я.

Приспів:

Він рибалка, льотчик, столяр,
І мисливець, тракторист.
Він оре , збирає в полі,
Щей до всього має хист.
Тато може все, звичайно,
Бо ж на це він тато є!
Запитаєш - і негайно
Відповідь на все дає.

Приспів:

Вірш для тата
М.Кузьменко

Я так тебе люблю. Спасибі тобі, Тату!

Я рідко говорю,
Що я тебе люблю
Ти рідко чуєш те,
Що так мені потрібний.
Це в ритмі наших днів.

Хоч ти завжди умів
Підтримати мене.
Спасибі тобі, рідний!

Хоча я не назву
Усіх своїх подяк.
Їх знає тільки Бог.
І в серці їх ношу я.

Але скажу: “Пробач”.
За те, що рідко так
Твій рідний щирий сміх
Крізь справи поряд чую.

Я пам’ятаю все.
З дитинства до тепер.
І знаю що мені,
Ти ладен світ віддати.

І хочеться, щоб час
Усі проблеми стер.
Я так тебе люблю.
Спасибі тобі, тату…

Леся Романчук

Тридцятий рік без тата
Як замело, як замело вас, тату,
немов на тій далекій Колимі!
Ви тут самі. І ми без вас самі.
Вам сниться новорічний сон тридцятий
Під цим гранітним дубом, в темній хаті,
в обіймах ніжних вічної зими.
Які сніги! Які сніги глибокі!
Мов спокій, мов одвічність, мов печаль.
Дзвенить високим і святим кришталь
снігів всечистих.
Лагіднеє око,
призри на мя!
Долаю ті сніги...

1.01.2002.

Ми часто говорим як любимо маму,і забуваєм пр...

Ми часто говорим як любимо маму,і забуваєм про тата,як є він ще з нами.Тоді ми згадаєм як його вже нема.І мама старенька залишилась сама.У снах ми свого тата тепер зустрічаєм.Побачити він нас незможе і вже неспитає,як ми живем і як наші діти.На могилі його цвітуть сумні квіти.Більш невідчуєм шорсткий дотик долоні.Не побачим допитливий погляд,сиві скроні.Не порадує нас його добра усмішка.Бо життя так скінчилось як прочитана книжка.Не вийде на зустріч небуде провожати,коли приїзджаєм до рідної хати.Незможе нікому, він більше радіти.Тепер ми йому носим свічки й живі квіти.Сумно мамі самій стає у негоду,коли в комені вітер так страшно гуде.І гонить він листя сухе по городу.А тата нема,він більше не прийде............