Natalinda » 30 січня 2010, 21:14
Коли Бог створював жінку,на шостий день він засидівся допізна...
Ангел, проходячи поряд, сказав:«Чому ти так довго над нею працюєш?» І Господь відповів: «А ти бачив ті параметри, згідно з якими я повинен її створити? »
« Вона повинна бути миючою, але не зроблена з пластмаси, мати більше 200 рухомих деталей, і всі вони повинні бути замінні, вона повинна приготувати будь-яку їжу,
бути в змозі обняти декількох дітей одночасно, своїми обіймами лікувати все - від пораненого коліна до розбитого серця, і все це вона повинна робити, маючи всього лише одну пару рук.
»Ангел був вражений« Всього лише одну пару рук ... неможливо! І це стандартна модель?! Занадто багато роботи на один день ... кидай це, доробиш її завтра ».
«Ні», - сказав Господь. «Я так близький до завершення цього творіння, яке стане моїм найулюбленішим».
«Вона сама зцілюється, якщо захворіє, і може працювати по 18 годин на добу».
Ангел підійшов ближче і доторкнувся жінки: «Але, Господь, ти її зробив такою ніжною».
«Так, вона ніжна», - сказав Господь, «але я також зробив її сильною. Ти навіть уявити собі не можеш, що вона здатна винести і подолати ».
«А думати вона вміє? »- запитав ангел.
Господь відповів: «Вона вміє не тільки думати, але і переконувати і домовлятися».
Ангел торкнувся жіночої щоки ... «Господь, схоже, це створення протікає! Ти поклав занадто багато тягот на неї ».
«Вона не протікає ... це сльоза», - поправив ангела Господь.
«А це для чого?» - Запитав ангел.
І сказав Господь: «сльозами вона висловлює своє горе, сумніви, кохання, амотність, страждання та радість».
Це надзвичайно вразило ангела: «Господь, ти геній. Ти все продумав.
Жінка і справді чудове творіння!!» І це дійсно так! У жінки є сила, яка дивує чоловіка.
Вона може впоратися з бідою і винести тяготи життя.
Вона несе щастя, любов і розуміння.
Вона посміхається, коли їй хочеться кричати, співає, коли хочеться плакати.
Плаче, коли щаслива, і сміється, коли боїться.
Вона бореться за те, у що вірить.
Повстає проти несправедливості.
Не приймає відмови, коли бачить краще рішення.
Вона віддає всю себе на благо родини.
Веде подругу до лікаря, якщо та боїться.
Любов її є безумовною.
Вона плаче від радості за своїх дітей.
Радіє успіху друзів.
Умиляється народженням дитини та весіллям.
Серце її розривається від горя, коли помирають рідні чи друзі.
Але вона знаходить у собі сили продовжувати жити.
Вона знає, що поцілунок і обійми можуть зцілити розбите серце.
У неї лише один недолік: ..Вона забуває про свої переваги .
"люди ніколи й нікому не встигають ані подякувати за добро, ані відплатити за свої образи. Нікому. Навіть собі. І майже ніколи не є напваки"
М.Матіос
