Dribchuk » 23 лютого 2014, 14:27
Я знаю що, по суті, неважливо
Чи вірю я, или же буду верить
У те, що нас зломити неможливо
И в то, что нас нельзя им разуверить
Я знаю, що таке - кохати до нестями
І знаю силу слів "люблю тебя!"
Мені відомо, як від почуттів ночами
Не опустить повік, бессонницу терпя
Скажу я вам - для України без страху
Готов отдать сейчас и жизнь, і життя
І не відчую я ни ужаса, і ні жаху
И не сбегу - нема без перемоги вороття!
Скажу я братьям і братам своїм
І всі вони поймут меня і зрозуміють
Не віддамо ми кату ни свой дом, ні дім
И пусть враг наш кричит і скаженіє
Не лячно нам! - Не страшно, мы стоим!
И флаг, і прапор синьо-золотистый
Не віддамо - мы противостоим.
Здавайсь, проклятый враг! Біжи, нечистый!
І будем вічно жити ми, и будем вечно жить
На Україні, вільній, сильной и свободной
С земли, з землі родючої, нас не зігнать, не сжить
Ні літечком жарким, и ни зимой холодной
Я знаю, що мій син народиться на Україні
На Украине будет жить, не зная зла и горя
Я вірю, що відчує він світ Галичі й Волині
И что купатся будет он у найсинішім Чорнім морі
Я вірю, верю, що пройти він зможе
По самым длинным улицам Европы
І що відвідає колись, дай Боже
Карпатских гор заснеженные тропы
І знаю, що, перебуваючи в столиці
Він не почує слів "бандерівець", "фашист"
"Слава Вкраїні!" - підвелись чисті лиця.
"Героям слава!" - в словах цих сила й вміст.
Господи дай нам глаза, которые видят в людях лучшее,
Сердце, которое будет прощать худшее,
Ум, что забывает плохое,
И душу, которая никогда не теряет веру.
