Ірен Роздобудько - таки моя улюблена письменниця! "Гра в пацьорки" - маленька книжечка оповідань, замальовок. Моє, бо читаю і ловлю себе на думці, що ніби про мене, чи про знайомих написано, точно і красиво, "в яблучко", з гумором. Тут є електронний варіант
Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!
Ще взяла в бібліотеці Надійку Дербіш "Теплі історії до кави" і "Теплі історії про дива" (збірник різних авторів). Прочитала. Гарно, романтично, казково, але для мене трохи засолодко.
Сестра дала прочитати "Твердиню" Макса Кідрука. Спочатку дуже важко мені давалась ця книга: нагромадження інформації, різної і такої на перший погляд несумісної, пару моторошних сцен дууже детально описаних. Відкладала декілька разів, але поверталась. Коли "вчиталася", то вже не могла відірватись. Ця книга справді для мене стала своєрідною фортецею, яку я здобула не з першого разу. Вона варта того, щоб прочитати.
Ага ще захопилась "Джурами" Рутківського. Читаю старшому перед сном, а як він засинає, дочитую вже третю книгу. Хороша книга, історичний роман про передумови виникнення Січі. Серед головних героїв - двоє хлопчиків, на долю яких випало багато пригод, випробувань. Багато історизмів, гарні невеликі описи, чиста красива мова написання. Приємно читати.
Дозвольте собі йти по шляху, який робить вас щасливим, не засуджуючи і не картаючи себе за зроблений вибір.