Глобальні оголошення!



Вірші, есе

Модератор: Сяна

Re: Вірші, ессе

Повідомлення nadusha » 24 січня 2013, 10:08

Поїзд пішов, та й рейки давно розікрали.
Дороги із пам'яті вже заросли бур'яном.
Друзів поменшало, справжніх - не стало.
Інколи хочу, щоб все це було лиш сном.

Поїзд пішов, в вагонах вивозячи щастя.
Кілограмами, тоннами, немовби якась інквізиція.
Я біг, здоганяв. Думав, мені все вдасться,
та в вікнах вагонів я бачив вже інші лиця.

Поїзд пішов, а за ним пасажири помалу,
(рейки по сумках, чути прощальний сигнал).
Це лиш початок, це лиш початок фіналу.
Пасажири, сумую за вами. P/S Ваш дорогий "вокзал".

22.01.2013 р.
© Олег Підфігурний
Дозвольте собі йти по шляху, який робить вас щасливим, не засуджуючи і не картаючи себе за зроблений вибір.
nadusha Офлайн


Я тут живу
 
Повідомлень: 1898
З нами з: 16 лютого 2012, 15:50
Нагороди: 1
за тривале грудне вигодовуванн (1)
Дякував (ла): 2381 раз.
Подякували: 2212 раз.
Діти: два синочки

Re: Вірші, ессе

Повідомлення mari » 03 лютого 2013, 11:59

Вези меня, ледянка, в детство,
Где мне ещё не больно падать,
Где «Чур» от всех напастей средство,
Где каждая снежинка – радость…

Где папа – молодой и сильный,
Где плакать хочется без мамы,
Где лес и розовый, и синий,
А Дед Мороз такой румяный.

Где ничего вкусней сосульки,
Где сам себе игрушки клеишь,
Где каша манная в кастрюльке,
А апельсин, когда болеешь.

Где горькая микстура в ложке,
Где с пенкой молоко в стакане,
Где в плед завернутая кошка,
Где тетя Валя на экране.

Где мандарины пахнут елкой,
Где под столами новоселье,
Где нос кусает шарфик колкий,
Где угол – плата за веселье.

Где кубики "Гематогенки"
Ещё вкуснее шоколадки.
Где вечно сбитые коленки.
Где с промокашками тетрадки.

Где счастье – если мама дома,
Где горе – если спать ложиться,
И ничего ценней альбома,
И ничего страшнее «Мыться!»

Где примерзают руки к санкам,
И где еще не стыдно плакать…
Вези меня вперед, ледянка!
Ты знаешь, я умею падать!!!

© Любовь Сердечная, "Ледянка"
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: Вірші, ессе

Повідомлення mari » 03 лютого 2013, 12:02

Красавица в автобусе сидела у окна,
И с завистью вздохнула я:
"Мне стать бы как она".
Но девушка на выход поднялась, заковыляв,
И вдруг я поняла : "Она идет на костылях".
О, Господи!
Прости, когда стонать Я начинаю...
Есть две ноги. И мир я благодарно принимаю.

Я заболталась с продавцом, он был умен, красив,
Еще раз за покупками зайти он пригласил.
Он мне сказал: "Дай Бог здоровья вам на много лет.
Как жаль, что я не вижу вас. Я от рожденья слеп".
О! Господи!
Прости, когда стонать Я начинаю...
Я зрячая. И мир я благодарно принимаю.

Прелестный мальчуган, как изваяние само,
Сидел, не двигаясь, и я сказала: " Мальчик мой,
Что ж ты один ? Твои друзья играют за углом".
Но безучастно он сидел. Я поняла: " Он глух "...
О, Господи !
Прости, когда стонать Я начинаю...
Я слышу жизнь. И мир я благодарно принимаю.

Есть ноги. Я могу бродить наедине с собой.
Восторженно глаза глядят на небо голубое.
Есть уши, я слышу рокот дальнего прибоя...
О, Господи!
Прости, когда стонать Я начинаю...
Благославенна я. И мир с любовью принимаю...

P. S. Дай Бог здоровья всем, терпения!
Как много в мире горя, настоящей боли, слёз ... !!!
Не тратьте чувств своих досадным мелочам,
на мелкие обиды и случайности...
Встречайте новый день с поднятым настроением
И не грустите Вы по пустякам!
Цените жизнь! Любите каждое мгновение!
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: Вірші, ессе

Повідомлення mari » 03 лютого 2013, 12:04

М. Вінграновський
"Сива стомлена сутінь снігів..."
Сива стомлена сутінь снігів,
Слід сорочий і лисячий слід.
І під крилами хмар-снігурів
Сонця зимнього жевріє глід.

Сиво як... сивосниву сосну
Нюха заєць і тінь свою нюха...
Так і є: з глибини в глибину,
З рук у руки, із вуха у вуха

Світ кидається й спить на ногах,
Їсть і п'є, і нема йому свята...
Димко дихають в сивих снігах
Сосеняточка і сосенята...

Так і є... І з-під хмар-снігурів
Сніговіється даль-хитавиця,
Та ще приспана сила снігів,
Та над серцем зоря-вечорниця...
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: Вірші, ессе

Повідомлення mari » 03 лютого 2013, 12:13

Михайло Пилипчук
ОТАК БИ НАМ УСЕ ЖИТТЯ ПРОЙТИ

Так слизько було взимку від сльоти,
Ми вдвох ішли, і люди нас вітали,
Тримались ми з тобою і не впали -
Отак би нам і все життя пройти.

Тихенько вечір сунувся з-за гаю,
Шмигала дітвора на ковзанах,
Ледь-ледь білів сніжок ще на ланах,
Ми вдвох ішли -
Іти б нам так без краю.

А на душі було так легко, тихо,
Смішинки грали в тебе у очах...
Коли б та мить застигла у літах
Життя земного чудотворним штрихом!

Кохана, хай же блиск очей твоїх
Ніколи не затягнуть темні хмари,
У них світились дивні якісь чари,
І вечір той чарівним став від них.

Ми вдвох ішли, зливалися чуття,
Як дві в одну зливалися дороги,
І на душі ніякої тривоги.
Отак, кохана, йти б нам все життя!..
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: Вірші, ессе

Повідомлення mari » 04 лютого 2013, 03:46

Нарисуй мне, пожалуйста, море,
Чтобы тихие волны мелькали,
Чтобы запахи счастья и воли
Мою грудь до краев наполняли.

Нарисуй мне песок под ногами,
Желтый-желтый, как солнечный лучик.
И укрась небо все облаками,
Не рисуй лишь, пожалуйста, тучи.

Нарисуй мне воздушного змея,
Чтобы ветер играл с ним мятежный.
Чтобы я, ничего не имея,
Продолжала быть доброй и нежной.

Нарисуешь мне море и небо?
И усеешь его облаками?
Нарисуешь мне вечное лето?
И песок под босыми ногами?

Нарисуй, но не ставь еще точку,
Я о главном тебе не сказала,
Нарисуй мне, пожалуйста, дочку,
И себя нарисуй у причала.

© Яна Солдатова
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: Вірші, ессе

Повідомлення mari » 04 лютого 2013, 03:49

Я не люблю, когда наполовину
Или когда прервали разговор.
Я не люблю, когда стреляют в спину,
Я также против выстрелов в упор.

Я ненавижу сплетни в виде версий,
Червей сомненья, почестей иглу,
Или когда все время против шерсти,
Или когда железом по стеклу.

..Я не люблю себя, когда я трушу,
Досадно мне, когда невинных бьют.
Я не люблю, когда мне лезут в душу,
Тем более, когда в нее плюют.

@ Владимир Высоцкий
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: Вірші, ессе

Повідомлення mari » 04 лютого 2013, 03:50

Весь мир начинается с мамы…
И в сердце хранится портрет
Той женщины ласковой самой,
Которой родней в мире нет…

И с первой минуты рожденья,
Она, словно ангел земной,
Подарит любовь и терпенье…
Она за ребёнка стеной…

И каждой слезинке печалясь,
Волнуется мамы душа.
Для мамы мы те же остались,
Ведь ей не забыть малыша,

Что рос под сердечком, толкался…
Бессонных ночей хоровод…
Как зубик с трудом прорезался
И мучил младенца живот…

И первой улыбки сиянье,
И гордость от первых шагов.
Влюблённости первой признанье…
Всё маме понятно без слов.

Спасибо всем мамам на свете
За то, что прощаете нас…
Увы, повзрослевшие дети
Теперь забегают на час…

В делах, бесконечных заботах,
Уже со своими детьми,
С любовью, посмотрим на фото,
Где мама и мы, лет семи…

И взгляд согревает тот самый…
И детство мелькнуло вдали…
Весь мир начинается с мамы.
Здоровья всем мамам земли!

Ирина Самарина-Лабиринт
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: Вірші, ессе

Повідомлення nadusha » 05 лютого 2013, 17:35

Останній гречкосій, душа пішла у осад.
В пустий бокал - остання крапля болю.
І серце - мов розм'яклий шоколад,
здається ціле, але вже не встоїть.

Останній гречкосій, гіркі останні сльози.
За що тобі ?! За що тебе ?! Не плач...
В твоїх очах - болить. В твоїх очах лиш грози.
Один, немов давно пробитий м'яч.

Останній гречкосій, тремтять пожовклі пальці.
Останній гречкосій, затоптані поля....
А ти мовчиш і знову підеш вранці,
туди, де ще не стоптана рілля....

24.01.2013 р.
слова - Олег Підфігурний
Дозвольте собі йти по шляху, який робить вас щасливим, не засуджуючи і не картаючи себе за зроблений вибір.
nadusha Офлайн


Я тут живу
 
Повідомлень: 1898
З нами з: 16 лютого 2012, 15:50
Нагороди: 1
за тривале грудне вигодовуванн (1)
Дякував (ла): 2381 раз.
Подякували: 2212 раз.
Діти: два синочки

Re: Вірші, ессе

Повідомлення mari » 07 лютого 2013, 21:10

Є в коханні і будні, і свята,
Є у ньому і радість, і жаль,
Бо не можна життя заховати
За рожевих ілюзій вуаль.

І з тобою було б нам гірко,
Обіймав би нас часто сум,
І, бувало б, темніла зірка
У тумані тривожних дум.

Але певен, що жодного разу
У вагання і сумнівів час
Дріб’язкові хмарки образи
Не закрили б сонце від нас.

Бо тебе і мене б судила
Не образа, не гнів — любов.
В душі щедро вона б світила,
Оновляла їх знов і знов.

У мою б увірвалася мову,
Щоб сказати в тривожну мить:
— Ненаглядна, злюща, чудова,
Я без тебе не можу жить!..

Василь Симоненко
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Поперед.Далі

Повернутись до Книжкова поличка



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 12 гостей