Моя останню прочитана книга - американської письменниці Харпер Лі "Вбити пересмішника".
Роман є класикою американської літератури, легко і доступно написаний. Розповідь йде від імені маленької дівчинки 5-6 років. Харпер Лі дуже вдало змогла передати відчуття такої малої дитини і те, як вона спиймає навколишній світ. В героїні є старший брат, їх обох виховує тато, так як мама померла після народження дівчинки. Роман містить в собі цікаві та часом повчальні історії з життя цих діток на тлі головної лінії про те, як їх тато захищав в суді чорношкірого, якого безпідставно звинувачували в згвалтуванні.
Пересмішник - це пташка, яка співає, копіюючи інших спів інших пташок. Так як вона не несе ніякої шкоди людському господарству, а тільки радує своїм співом, вбити пересмішника то є гріх. В переносному значенні "вбити пересмішника" - означає поранити, образити когось безпорадного і нешкідливого.
Роман екранізовано в 1962 році, фільм був відзначений премією Оскар. Відзнятий досить близько до сюжету книги, але, насправді з книгою не зрівняти, то ніби короткий переказ, інформативний, але стислий. Цікаво дивитись після прочитання книги, порівняти те, як уявляв героїв сам з їх екранним зображенням.
Дівчата, я все читала і думала, якби мені хоча б наполовину бути такою, як батько тих дітей, щоб хоч приблизно так мудро і доступно говорить зі своїми дітками і так чудово їх виховувати. Там є чого повчитися і про що подумати.
Рекомендую! ;-)