Глобальні оголошення!



Цікаві історії з ЖЖ, журналів, блогів, груп і т.і.

Модератор: Сяна

Re: Цікаві історії з ЖЖ,журналів, блогів, груп, і.т.і.

Повідомлення mari » 07 квітня 2013, 10:56

Три года назад мне поставили диагноз «рак». Форма — редкая, поэтому лечение было только в нескольких западных клиниках, и настолько суровое, что было непонятно, как после этого бедный организм может вообще жить. И, конечно, никаких гарантий, потому что химиотерапия была невозможна. Поэтому я отказалась от официального лечения, и решила в отведенное мне время (от полугода до года) делать всё, что мне захочется, всё, о чем мечтала, всё, чего боялась. Я стала путешествовать, писала рассказы и даже издавала книги, поехала в школу фламенко в Севилье, сняла фильм. И, кроме того, я совершила то, на что никогда не была способна. Я стала участвовать в фотосессиях.
Надо сказать, что я никогда не любила фотографироваться, и смотреть на свои фотографии было мукой. Но так получилось, что я участвовала в нескольких сессиях с талантливыми фотохудожниками. Мы сделали три фотосессии. И это были не просто фотографии. Мы брали историю и пытались показать ее через фотографию.

Первая идея заключалась в том, чтобы показать то, как меняется человек в зависимости от своего внутреннего состояния. Мы стремились показать, что в одном человеке есть множество граней и сторон, можно даже сказать разных личностей. Понятно, что эта идея не нова. Необычность заключалась в том, чтобы взять не профессиональную модель, а человека, который никогда этого не делал. И кроме того человека, который не обладает модельными данными. Мысль заключалась в том, что для того чтобы снимать Кейт Мосс необходимы профессиональный фотограф и профессиональная техника. Для того чтобы снимать человека, не обладающего внешностью Кейт Мосс, от фотографа требуется нечто большее. Мы сделали эту сессию в Сен-Тропе, во Франции, альбом так и называется Saint-Tropez.

Вторая идея Medici Giardini — показать, как по разному видят одного и того же человека два разных фотохудожника. Для сессии мы выбрали Флоренцию – город, который очаровывает всегда. Идея родилась сразу, как только увидели сады Боболи. Идея о двух флорентийках, двух королевах. Екатерина и Елизавета Медичи. Черная королева и Белая королева. Эту историю я записала в описании альбома, она красивая сама по себе.

Третий альбом MERMAID основывалась на сказочной истории о русалке. История о том, что стремясь получить то, что нам хочется именно сейчас, мы редко задумываемся о будущем. Желание получить то, что тебе не дано сейчас – это, по сути, желание изменить свой мир. Надежда принадлежать другому миру. Стремление к своему желанию. Радость от осуществления. Жертвы, на которые идешь. Одиночество, когда осознаешь, что ты находишься между мирами. Невозможность повернуть всё вспять, даже если очень хочешь. Трудность привыкания к новому. И это всё то, что в буддизме называют страданием перемен. Как только зарождается ваше желание, то вместе с ним и рождается новое страдание. Счастье и несчастье, радость и горе – все стороны одного и того явления.

Это был необычный для меня эксперимент. Он во многом помог мне понять себя, понять мои собственные комплексы и барьеры, раскрыть новые грани своих возможностей. И, кстати, я теперь здорова. Понятно, что это было достигнуто не фотографиями, но они были частью процесса. Почему я об этом пишу и показываю альбомы? Я просто хочу, чтобы как можно больше людей знало, что многое в наших руках, мы подчас способны на такие действия и поступки, о которых даже не подозревали. Надо только верить в себя и любить жизнь.
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: Цікаві історії з ЖЖ,журналів, блогів, груп, і.т.і.

Повідомлення mari » 07 квітня 2013, 11:08

Сегодня в забитом людьми метро подняла глаза на обложку книги, которую читал мужчина, нависший надо мной, и прочитала "Константин Бальмонт. Стихи"...кто-то читает Бальмонта... кто-то сегодня читает Бальмонта в метро в час пик...
Вспоминается история, когда Константин Бальмонт пытался покончить собой – выбросился из окна третьего этажа, получил серьёзные переломы и провёл год в постели. Сделал он это из-за отчаянного финансового и семейного положения. Позже он писал: «В долгий год, когда я, лёжа в постели, уже не чаял, что я когда-нибудь встану, я научился от предутреннего чириканья воробьёв за окном и от лунных лучей, проходивших через окно в мою комнату, и от всех шагов, достигавших до моего слуха, великой сказке жизни, понял святую неприкосновенность жизни. И когда наконец я встал, душа моя стала вольной, как ветер в поле, никто уже более не был над нею властен, кроме творческой мечты… Мне «везёт». Мне пишется. Мне жить, жить, вечно жить хочется… Я изменил своё понимание мира. Как ни смешно прозвучит моя фраза, я скажу: я понял мир. На многие годы, быть может, навсегда».
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: Цікаві історії з ЖЖ,журналів, блогів, груп, і.т.і.

Повідомлення mari » 14 травня 2013, 00:41

історія з справжнього життя:

Мама пише, що до них угості вранці застрибують мавпи й приповзають змії. Неподалік вештаються бегемоти. А люди ловлять у озері рибу в той спосіб, як колись ловили її апостоли.
Я ніколи не бачила бегемотів і Кіліманджаро; я не бачила так багато всього і так сильно хочу побачити. А поки ми чекаємо дощу й трохи тужимо за чудовими вихідними, які позаду; у нас свої випробування й хвилювання; час знову багато працювати й багато мріяти. І щоби трохи пом'якшити перехід від спеки й безтурботності в колі рідних і друзів до прохолоди й виру буденних справ, я розпалила грубку, вмостилася на дивані, підібгавши під себе ноги, обклалася книжками, які потрібно перечитати до середи, п'ю каву з молоком і їм свіженький бабусин сирник. За прочиненим вікном робітники, яких сусіди найняли для впорядкування подвір'я (чи для ландшафтного дизайну, як то прийнято зараз називати) обговорюють короля Казимира та інші історичні непорозуміння.
Друзі передали Валентину великого ведмедя і книжку з історії живопису, він страшенно тішиться й носиться зі своїми новими скарбами. Здається, моїм друзям дай тільки найменший привід робити добро - і воно починає з них виплескуватися стрімким потоком.
Один із моїх найулюбленіших звуків видобувається, коли бас-гітарист з'їжджає пальцем по струні. Я могла би годинами слухати музику барабанів і бас-гітари. Останнім часом мені хочеться невпинно танцювати й співати. Інколи - плакати. Тоді я майже фізично відчуваю, як Ісус схиляється додолу й витирає мені сльози пальцями.
Мама пише, що до них угості вранці застрибують мавпи й приповзають змії. Неподалік вештаються бегемоти. А люди ловлять у озері рибу в той спосіб, як колись ловили її апостоли.
Я ніколи не бачила бегемотів і Кіліманджаро; я не бачила так багато всього і так сильно хочу побачити. А поки ми чекаємо дощу й трохи тужимо за чудовими вихідними, які позаду; у нас свої випробування й хвилювання; час знову багато працювати й багато мріяти. І щоби трохи пом'якшити перехід від спеки й безтурботності в колі рідних і друзів до прохолоди й виру буденних справ, я розпалила грубку, вмостилася на дивані, підібгавши під себе ноги, обклалася книжками, які потрібно перечитати до середи, п'ю каву з молоком і їм свіженький бабусин сирник. За прочиненим вікном робітники, яких сусіди найняли для впорядкування подвір'я (чи для ландшафтного дизайну, як то прийнято зараз називати) обговорюють короля Казимира та інші історичні непорозуміння.
Друзі передали Валентину великого ведмедя і книжку з історії живопису, він страшенно тішиться й носиться зі своїми новими скарбами. Здається, моїм друзям дай тільки найменший привід робити добро - і воно починає з них виплескуватися стрімким потоком.
Один із моїх найулюбленіших звуків видобувається, коли бас-гітарист з'їжджає пальцем по струні. Я могла би годинами слухати музику барабанів і бас-гітари. Останнім часом мені хочеться невпинно танцювати й співати. Інколи - плакати. Тоді я майже фізично відчуваю, як Ісус схиляється додолу й витирає мені сльози пальцями.


Н.Гербіш
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: Цікаві історії з ЖЖ,журналів, блогів, груп, і.т.і.

Повідомлення nadusha » 14 травня 2013, 08:21

Хлопець років вісімнадцяти йшов по парку. Він злегка ніби кульгав на обидві ноги, від чого його хода виглядала трохи дивно. Але спина його була рівною, крок - впевнений, погляд прямий і твердий. На довгому повідку він тримав собаку. Вона була дуже старою, це було помітно і по її повільній невпевненій ході , і по сивій вовні , і по очах , що сльозяться. Вони йшли поруч, і відразу було видно, що вони разом. - Мам! Дивись, собака! - Дзвінкий дитячий голос розірвав звичний гул великого міста. - Можна я віддам їй свій бутерброд? Мама важко зітхнула. Знову починається. Синочок вже замучив її проханням купити собаку. Прямо Малюк і Карлсон якийсь. Але мама категорично була проти. Спочатку нескінченні калюжі, потім шерсть ... До того ж вона чудово розуміла, що всі турботи про собаку - прогулянки, годування, щеплення та інше - ляжуть на її плечі. Син був ще надто малий, щоб міг доглядати за іншою живою істотою. - сину , ти ж знаєш, за собакою нікому доглядати. Я цілими днями на роботі, ти в школі, до того ж ти ще занадто маленький. - А тато? - А тато, - тут голос мами зрадницьки здригнувся, на щастя, хлопчик в силу віку ще не міг звернути на це увагу, - а татові немає часу приїжати до нас, щоб гуляти з собакою. Хлопчик насупився. Мама знову зітхнувши, дістала з пакета бутерброд, припасений на той випадок, якщо син зголодніє під час прогулянки, і віддала синові. Хлопчик підійшов до лежачого собаки і акуратно поклав поряд з його мордою шматок хліба з ковбасою. Через кілька днів мама вийшла з сином погуляти на дитячий майданчик. Діти пустували, шуміли, ганялися один за одним, каталися з гірки. Хлопчик теж бігав з усіма, радісно сміючись. Він поліз на турнік. Мама хотіла його зупинити, але не встигла. Хлопчик зірвався вниз, безглуздо гепнувся і не зміг встати. Через три місяці почорніла від горя мати привезла сина з лікарні додому. В інвалідному кріслі. Лікарі припускали, що ще не все втрачено, але повірити в це було складно. Швидше за все хлопчик вже не зможе ходити ніколи. І хлопчик в кріслі серйозний і тихий, навіть у свої диттячі роки розуміє, що сталося щось дуже погане ... Він уже не плакав і не боявся ... Мама вкотила коляску в коридор. Зітхнула. І відкрила двері до сусідньої кімнати. Звідти, смішно перевалюючись на коротких кривуватою лапках, виповз волохатий рудий песик . Він кумедно морщив мордочку і тицявся у всіх мокрим чорним носом. - Дитино , - як зумівши суворо сказала Мама, - ти обіцяв, що будеш виховувати собаку сам. Прийшов час стримати обіцянку. Через півроку хлопчик встав з крісла. Він дуже швидко втомлювався і сідав назад, але він міг зробити кілька кроків. А ще через пару місяців він сам пішов гуляти зі песеням (тепер уже дорослим псом), названим смішним і незрозумілим ім'ям Мухтар . Хлопчик дуже повільно йшов, тримаючись за руку мами , невпевнено переступаючи ногами. Але йшов. Сам. Минуло багато років. Мухтар постарів, і вже сам насилу пересував лапи. А хлопець , тепер уже дорослий юнак , йшов поряд з ним, готовий, якщо що, підхопити його. І юнак знав, що цьому собаці він зобов'язаний тим, що йде. Вони йшли поруч. Молодий кульгавий парубок і старий пес. І їм було добре разом.
Дозвольте собі йти по шляху, який робить вас щасливим, не засуджуючи і не картаючи себе за зроблений вибір.
nadusha Офлайн


Я тут живу
 
Повідомлень: 1898
З нами з: 16 лютого 2012, 15:50
Нагороди: 1
за тривале грудне вигодовуванн (1)
Дякував (ла): 2381 раз.
Подякували: 2212 раз.
Діти: два синочки

Re: Цікаві історії з ЖЖ,журналів, блогів, груп, і.т.і.

Повідомлення mari » 12 жовтня 2013, 13:04

Гарна історія, Надюша. Повчальна і хороша.

А ось ця теж цікава...дуже... Читайте
Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: Цікаві історії з ЖЖ, журналів, блогів, груп і т.і.

Повідомлення mari » 12 жовтня 2013, 13:29

цікаві фото

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: Цікаві історії з ЖЖ,журналів, блогів, груп, і.т.і.

Повідомлення nadusha » 13 жовтня 2013, 16:29

mari написав:Гарна історія, Надюша. Повчальна і хороша.

А ось ця теж цікава...дуже... Читайте
Прихований текст

Ота жіночка - то майже копія мого мужа :ha: Може то і мені шо втнути :wink:
Дозвольте собі йти по шляху, який робить вас щасливим, не засуджуючи і не картаючи себе за зроблений вибір.
nadusha Офлайн


Я тут живу
 
Повідомлень: 1898
З нами з: 16 лютого 2012, 15:50
Нагороди: 1
за тривале грудне вигодовуванн (1)
Дякував (ла): 2381 раз.
Подякували: 2212 раз.
Діти: два синочки

Re: Цікаві історії з ЖЖ, журналів, блогів, груп і т.і.

Повідомлення mari » 15 жовтня 2013, 09:46

Дівчата - ну що ви читали про ту жіночку яка дивується чого чоловік пішов від неї.
Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

Як враження?
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: Цікаві історії з ЖЖ, журналів, блогів, груп і т.і.

Повідомлення Марійка » 15 жовтня 2013, 10:04

Так у всьому мати порядок - це круто. Такі люди молодець, бо я нічого не встигаю... Але їй не треба було настільки все до найменших дрібниць вказувати чоловікові. Це ідеальне кожен день і мене, мабуть, дістало би. Він, напевно, почував себе маленькою дитиною. Вона показувала йому, що вона - це хтось надто особливий, а він - ніхто. Це неправильно. Хоч якийсь відсоток схожої поведінки є, напевно, в багатьох жінках...
Зображення
Марійка Офлайн


Впевнено спілкуюся
 
Повідомлень: 167
З нами з: 22 лютого 2012, 21:30
Нагороди: 3
випускниця школи материнства (1) за дитя форуму (2)
Дякував (ла): 409 раз.
Подякували: 73 раз.
Діти: Дві донечки-красунечки

Re: Цікаві історії з ЖЖ, журналів, блогів, груп і т.і.

Повідомлення Кокетка » 15 жовтня 2013, 17:52

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!
ніколи б не подумала, що скажу щось проти Америки, я там не була, та донечка моєї знайомої зараз там, їй дуже погано, нема роботи, на попередній( по студентській візі) підірвала спину чи середину чи що, так мучається а до лікаря не піти( бо нема за що, там страшенно дорога медицина, а щоб викликати 911 , то прийдеться сплачувати 2 тисячі доларів ( не одразу, вони вам розкинуть на кілька місяців , ну не варвари розуміють що то велика сумма) :dash:
Люди охоче вірять тому, в чому б хотіли бачити правду.
Кокетка Офлайн

Аватар користувача
Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 906
З нами з: 20 березня 2013, 16:22
Нагороди: 1
за тривале грудне вигодовуванн (1)
Дякував (ла): 869 раз.
Подякували: 787 раз.
Діти: два синочка

Поперед.Далі

Повернутись до Книжкова поличка



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 6 гостей