Родинний форум "Сімейка"

Була нині ситуація, коли виходили з маршрутки і чоловік хотів подати жінці руку. Вірніше - подав. А вона навіть не подумала її прийняти. Каже - не звикла. В неї чоловік іноземець, а у них в його країні так не прийнято.
А ви зикли до відкривання вам дверей чоловіком, чи подавання ручки? Чи ше якихось галантних манер? А в кого чоловіки іноземці - там дійсно так? Чи то від країни залежить? Чи від виховання?

Особисто я дивуюся і дякую, коли мені руку подають. Відкривання дверей то троха якось звичніше, бо часто з дітьми хожу, то чоловіки якось більше дітям відкривають, ніж мені.
А ваші чоловіки вам подають руку? Пропускають вперед? Чи може ви вважаєте, що це пережиток ССССрівського стилю виховання?

happymami написав:Відкривання дверей то троха якось звичніше, бо часто з дітьми хожу, то чоловіки якось більше дітям відкривають,

так як їду з дітьми то часто діток допомагають в маршрутку завести і вийти також, а от щодо того щоб місце уступити коли я з двома малими їду то переважно жінки уступають :evil:

happymami написав:Чи може ви вважаєте, що це пережиток ССССрівського стилю виховання?

не бачу зв'язку з СССР... тоді жінка була насамперед товаришем-соратником, а опосля вже жінкою... щоб їй там щось уступати...
хто був джентельменом за союзу, той і дітей навчив за вільної України джентельменським повадкам...

якщо хтось з мужчин уступає місце, подає руку з маршрутки-машини, дякую-посміхаюсь, але сприймаю як належне, не віднєкуюсь "сама вилізу" :grin:
свого мужчину ще досі вчу-нагадую, а то забувається... моментами...
і брат такий, сам вилізе з машини і стане стовпом, а ти як хоч з малим випихайся... але з братом то таке - якби на моєму місці дівчина сиділа, а не сестра, то він би скорше рухався руку подати... і пилинку здути... вопшем, стає сама галантність...

я сприймаю, як належне і дякую, посміхаючись. Правда, руку не подають майже ніколи, місцем поступаються рідко, у двері пропускають часто.
сьогодні зайшла в маршрутку (а в мене каблуки голосно цокають :grin: ), то якийсь джентльмен встав, щоб я сіла. А оскільки перед нами стояла якась бабця, то я йому кажу: Дякую, давайте бабцю посадимо. Бабця відмовилася, то я з величезним задоволенням сіла та ще раз подякувала.
У мене є знайомий, який не подає мені пальто і не подає руку з транспорту, але зате він завжди платить за мене в кав'ярні. І я знаю, що він кльова і вихована людина.
А ще було приємно, коли я на кафедрі вдягалася, і наш професор, побачивши, що я витягла з шафи пальто, бігом його в мене забрав і поміг вдягнутися. От що значить справжня інтелігенція. :men:

мій чоловік джентльмен,все що ти хеппімамі перерахувала в нас як має бути.Якшо чесно я вже так звикла шо напевно й не ціную і не тішуся,і не уявляю шо по іншому буває.
і він це робить знаєте не награно ,як помічала за іншими чоловіками,а природньо ,це його,йому пасують ці манери.Він навіть мізинчик відкидає коли пє з горнятка,і доця така ж,я приколююсь,називаю їх голуба кров,а доцю ше принцесою на горошині менший мені здається теж в них.А от старший братчик,то колгоспник,в маму

Коли мені треба до подруги в Старий парк, то мені блище через зд міст.
А з візочком це ой як не просто. Тому чекаю, поки підійде чоловік з інтелігентною зовнішністю, і починаю демонстративно витягати візок. Завжди хтось помагає.

Ще ніколи не вивозила візоч сама.
Значить є джентельмени.

В нас в домі є 2 15-річні хлопці. То мені хочеться квіти їхнім мамам подарувати за чудове виховання синів.
Завжди двері притримають, вперед жінок пропускають, запропонують допомогти з візочком, ліфтом поступляться.
Молодці.

в мене також є такий знайомий підліток,зара йому десь 16,а знайома вже скоро 5 років,якби я була малолєтка,то закохалася б в нього.
На фоні всього того мурла ,шо сидить під підїздом та харкає ,справжнім чоловіком був ше в 11,напевно то вроджене.Після зустрічі з ним аж настрій піднімався.

Дякую, коли подають руку, відкривають дкері, пропускають вперед, на роботі у нас переважно гарно виховані хлопці і чоловіки, часто допоможуть і справи важкі в архів занести і меблі переставити в кабінеті і з компютером, принтером, сканером допомогти, якщо що ;-) Чоловік мій завжди допоможе одягнути верхній одяг перед виходом з дому, він і мамі так допомагає, коли ми в них, у маршрутці поступається стареньким, вагітним і з дітками, все залежить від виховання. :)

В нас в садочку вчать хлопчиків пропускати дівчаток вперед- виховують джентльменів.)
Мені скоро виховувати сина- а як виховати джентльмена і коли починати і що робити?....Просити допомагати тобі і дівчаткам? Ну, ясно там, дівчат не ображати, т.д. А ви як хлопців виховуєте, щоб вони були джентльменами?

Мартусь, мені здається саме краще виховувати хлопчика-джентельмена прикладом тата і дідусів. Дивлюсь по своєму синочку. Дууууже наслідує татка, для нього важливо навіть щоб костюм був, як у татка, чи там сорочка, чи безрукавка, чи туфельки. А про поведінку, то і взагалі!!! Спостерігаю, за своїми малятками, то от замітила, що в конфліктих ситуаціях між ними, синочок поступиться швидше. І не те, щоб поступився взагалі, і залишився ображеним, а просто дає можливість доці зробити, а потім спокійно сідає і робить те саме, але вже спокійно і без сварок. І так зі всіма дівчатками. А як тільки виникає така ж ситуація в компанії хлопчиків, то не поступиться, стоїть на своєму. Але він в нас знає, щоб він хлопчик, тим більше старший братик, і повинен дивитись за сестричкою, оберігати її, захищати. Навіть як десь розійдуться по різних кутках, і доця починає плакати, то кидає всі і біжить до неї питати, що сталось, і "влаштовувати розбір польотів", тому хто її образив :grin: :grin: :grin: