Родинний форум "Сімейка"

Всі книжки з психології відносин вчать підтримувати чоловіка коли в нього якісь проблеми, неприємнисті (про підтримку жінки чогось там не пишуть). Реально читала історію, де жінка пише як чоловік що втратив роботу просто виліз їй на шию (вона ж не упрікала його, а всеможливо підтримувала) :

так вот вопрос: вроде я все делала правильно – и мой муж чувствовал свою значимость в свой непростой жизненный период, и я гордилась собой – что у меня замечательный муж, все покупающий в дом (то, что на мои деньги – это ладно, я закрывала на это глаза, у всех бывают сложные периоды). Но получается, что за всем этим он напрочь забыл, чьи это вещи!? Я не акцентировала, а он "не заметил"-дуже по чоловічому. Так вот, когда мы через некоторое время разводились, и я хотела все это забрать – я обнаружила, что он думает, что все это купил он, и это по праву – не мое. Хорошо, что это было что-то из бытовой техники и мебели, а если бы было более ценное?

Як ви думаєте вона правильно робила? Де та межа? А можливо батьки щось упустили при вихованні сина??

Проблеми дійсно іноді бувають. Якщо чоловіка звільнили, він пережив стрес, заспокоївся і почав шукати нові засоби доходу - це добре, це нормально. Тут головне його хвалити, і підтримувати. Але якщо чоловік сидить вдома, грає в ігри, і лиш говорить: немає хороших начальників, що мене оцінять, чи гарних посад, де я міг би себе проявити, тому й чекаю з моря погоди . Тут чоловіка заохочувати ніяк не можна. І вже тим більше давати йому грошей на покупки.
Коли жінці дістається цілком нормальний чоловік, з головою, руками і ногами, цілком здатний забезпечити себе і сім'ю, але не працюючий, бо його все влаштовує - потрібно його перевиховувати. Не знаю, я б недавала їсти. Сказал б нема за що купити. А ви?

Як на мене, то краще до одруження подивитися на свого обранця тверезими очима і якщо побачиш щось таке, що тебе не влаштовує, чесно відповісти собі на власне ж запитання: чи зможу я змиритися з цим і прийняти це? А якщо це не те, з чим можна миритися, тоді краще не одружуватися зовсім. Бо фраза: я все одно тебе перевиховаю, - є вищим проявом власного егоїзму. А на егоїзмі сім'ї не збудуєш.

krapk@ написав:я б недавала їсти. Сказал б нема за що купити.

Знайдеться інша, яка дасть. І не факт, що тому що така добра і жертовна, а можливо тому що теж думає, що перевиховає, але робитиме це після одруження, щоб так відразу не відлякувати. Краще просто озвучувати свої побажання, вподобання і незадоволення. Простіше кажучи, треба говорити, спілкуватися, а не чекати, що він має сам про все здогадатися. Якщо чоловік нормальний,

krapk@ написав: цілком нормальний чоловік, з головою, руками і ногами, цілком здатний забезпечити себе і сім'ю

,
то він обов'язково адекватно відреагує.

З того всього, що я тут написала, для мене самої залишається без відповіді питання: Як подивитися на свого обранця тверезими очима в 18-20 років? :( Якщо комусь це вдалося, прийміть мої аплодисменти :clapping2:

oksana.tesliuk ну я тобі скажу шо і в 20 бувають молоді, думаючі люди, які знають шо їм треба, і як вони до цього йтимуть.
ПЕревиховати, як на мене, не можливо з тих же причин, шо і дитину, поки остання лежить поперек ліжка можна впливати на її характер, но вже як поперек не положеш крапка. так шось змінити можна, но перевиховати - ніколи.

Что такое карта тахографа и для чего она нужна водителю-дальнобойщику в Польше - https://sunshine.by/interesnoe/karty-tahografa-i-ih-znachenie-dlya-voditelej.html