Мій чоловік у складний час поводить себе достойно,не псіхує і не зганяє на комусь нерви.Він второпний і не уникає вирішення проблем.Ще і мене заспокоїть.Бо бачить все глобальніше.Я теж трохи навчилася біля нього не панікувати.
От як будете на підсвідомому рівні відноситись до чоловіка як до дитини, то те і матимете, наголошую Підсвідомо! В нашій сімї є 2 чоловіків муж і син, старший вчить молодшого вести себе достойно, завжди каже що сімя то головне, і маму тре любити і терпіти! По темі, бігаю біля чоловіка певно більше ніж біля сина, але в складних ситуаціях саме чоловік головна опора і підтримка. Напевно принцип чим більше даєш, тим більше получаєш в нашій сімї працює 100- відсотково.
Без сумнівів чоловіки у будь якому віці залишаються дітьми. Коли наш тато грає на гітарі синочок завжди слухає та допормагає грати, мабуть є в нього хист до музики. Вирішили придбати йому маленьку гітару, тепер в нас дует. Тимпаче на гітарі зображення одного з мультиків які він дивиться.
Так, чоловіки - це великі діти. Моєму аби погратися якимись літачками або машинками на пульті. Навіть коптер собі купив, щоб гратися. Дуже подобається реклама якогось засобу від простуди, в якому кажуть, що чоловіки, коли хворіють, дуже схожі на дітей. Як побачила перший раз, дуже сміялася. І чоловіку розсказала. Погодився
Дуже подобається реклама якогось засобу від простуди, в якому кажуть, що чоловіки, коли хворіють, дуже схожі на дітей. В мене ще гірше: чоловік ще більш нетерплячий, як діти. При 37 температури вже вмирає.
вибачайте що на мові оригіналу Стих - "У мужа 37.2" С лицом измученным и серым, На белой, смятой простыне, Как жертва бешеной холеры, Лежит коленками к стене, Протяжно стонет как при родах, Трясется градусник в руках, Вся скорбь еврейского народа Застыла в суженных зрачках, По волевому подбородку Струится пенная слюна, Он шепчет жалобно и робко: "Как ты с детьми теперь одна???" В квартире стихли разговоры, Ночник горит едва-едва, Темно... опущены все шторы… У мужа тридцать семь и два.
Я мама, а мама ніколи не буває самотньою. - К. Деньов
Дівчата сміх сміхом, а от в мeнe простуди проходять лиш з нeжитeм, то так ковбасить, що мама дарагая, сил нeмає ні на що, ломота в тілі. Знаю по собі колись в горах змокли то мeнe при 37.1так знобило що з розуму сходила, а коли піднялася до 38то як на світ народилася Знаю, що чоловіки вітрянку дужe тяжко пeрeносять дорослі, такщо я вжe нічому нe дивуюся