Родинний форум "Сімейка"

Я ніби і можу,і з іншого боку знаю,що він може багато речей не памятати,тому і не зробити:бо забув чи не почув:))) Нагадую,повторюю,прошу...

Я можу покластись ,лишаю дітей на нього з спокійною душою.Знаю що пригляне,і голодні не залишутся.Іноді щей мене нагодує :) ,всі проблеми і радості обговорюємо,секретів практично нема

в мене рідна сестра живе в Німеччині, навчає англійської мови маленького німчика. Батьки розведені, хлопчмка лиш мама виховує. От вона недавно в задушевній бесіді сказала їй-роби все можливе, щоб ніколи не залежати від чоловіка. покластися в ревлтному житті, на жаль, можна лише не себе. Навіть коли чоловік виконує всі прохання-забагання, настане момент, що він не почує, а це може бути дуже важливий момент в житті. Тоді море сліз, розчарування. І взагалі не зачаровуватися особливо, тоді не доведеться розчаровуватися в людях. Будь-то чоловік, брат, подруга чи т.п. Я в деяких моментах дуже навіть згідна. Все одно даючи вказівку коханому, наприклад, одінь сина, вам як правило буде не до душі як він це зробить, переробите. А так пару раз і тоді чоловік взагалі за це діло більше не візьметься.

krapk@ написав:А так пару раз і тоді чоловік взагалі за це діло більше не візьметься.

ну то може просто не переробляти ;-)?
я турботливо кладу окремо речі, в які треба одягнути (то після того, як чоловік зранку передягнув малого з однієї піжамки в іншу - ну подумав, що то такий костюмчик :grin: ).

krapk@ написав:-роби все можливе, щоб ніколи не залежати від чоловіка. покластися в ревлтному житті, на жаль, можна лише не себе. Навіть коли чоловік виконує всі прохання-забагання, настане момент, що він не почує, а це може бути дуже важливий момент в житті. Тоді море сліз, розчарування. І взагалі не зачаровуватися особливо, тоді не доведеться розчаровуватися в людях. Будь-то чоловік, брат, подруга чи т.п. Я в деяких моментах дуже навіть згідна. Все одно даючи вказівку коханому, наприклад, одінь сина, вам як правило буде не до душі як він це зробить, переробите. А так пару раз і тоді чоловік взагалі за це діло більше не візьметься.

Знаєш, а я така сама, але деколи так хочеться бути безпорадною біля чоловіка.....
Дивлюсь, хто безпорадний- то чоловіки з них пилинки здувають, і все за них і з ними роблять, і з роботи спішать, щоб коляску винести чи занести, і т.д. і т.п. А я також все сама, і, відповідно, це так, як має бути.
От приклад- виходимо з дому троє. Я все збираю, сама вдіваюсь, поки чоловік вдівався, я витягнула велосипед на коридор, Лізі кажу триматись за перила, сама той велосипед піднімаю вже нести на низ (автоматом), а потім думаю-стоп, що я роблю? я жінка, я на каблуках, в кінці кінців, в мене є чоловік, який йде ззаду....Поставила я велосипед і вирішила тормозити себе, коли хочеться зробити "чоловічі справи".
Руки чухаються зробити все самій, і скоріше, і правильніше, а що тоді тим бідним чоловікам робити?... вони тоді будуть почувати себе непотрібними.....Треба дозволяти чоловікам поопікуватись вами, відчути себе потрібним і мега-важливим.....

Я вчора поклалася....лишила синочка вдома, а сама пішла по справах. То чоловік так біг на кухню щоб приготувати малому їсти аж зашпортнувся, зломав палець на нозі .... сьогодні сидить в гіпсі :grin: я кажу: як так на рівному місці :omg:

Інколи мені здаєтсья, що чоловіки роблять все можливе, щоб ми покладалися на них, але при тому робили все самі. А потім: от бачиш, я ж хотів, але не мав такої можливості...
Думаю, як Марта, але інколи розумію, що як зроблю сама, то буде зроблено, і не треба принижуватися, слухаючи відмову

колись мені одна людина сказала "в цьому нестабільному житті поластись не можна навіть на себе". тоді я з ним погодилась, але зараз починаю сумніватись, бо коханому я довіряю, якщо не на всі 100%, то н 99% точно!

malyshka1612 написав: коханому я довіряю, якщо не на всі 100%, то н 99% точно!

дай Бог, чтобы так оно и было всегда

Shalimar,тссс,не розказуй всього,хай то буде сюрпиризом