Легенди про Тернопіль

[taranjka]

Читала в одній з тернопільських газет, що колись, за Австро-Угорщини, Тернопільщина була одним з перших регіонів, де полюбили пити каву. На кожному перехресті була кавярня. А люди з інших місцевостей називали тернополян кавунами :D

кажися зо статті мужа :zybu: кавунами називали міщан, які зранку пили каву, бо в селі пили чай і молоко. шось таке, якшо ніц не наплутала)))
а про тернове поле то всього лиш легенда придумана за радянської влади і оспівана деякими краєзнавцями - їм не підходило, шо назва міста походить від імені якогось польського каштеляна ТарнОвського. якби не постанова якогось там 40-енного року, то були б ми тарнополянами, а не тернополянами.

[happymami]

Чи існував Тернопіль до 1540 року?

Про початки міста. Альтернативний погляд. Частина 1
В історичних джерелах відомий ще один факт, який міг би підтвердити існування міста ще до Яна Тарновського. Як відомо, ще за будування фортеці, а саме 1544 року, татари спробували напасти на місто. В одному цьому реченні ховається відповідь на наше запитання. На яке місто вони могли напасти, якщо за офійною версією, ніякого міста ще не було? Спробували і напали. І як, купка майстрів і будівельників могла протиставити себе великому татарському загону, і триматися довший час, аж поки Ян Тарновський не привів їм допомогу військо з-під Сандомира. Подивіться на карту де Сандомир, і де Тернопіль! От нам і інший привід подумати про існування міста до 1540 року.

Детальніше тут

[taranjka]

уууу, не мона допускати мужа до тої статті, бо застрягне в дискусіях :ugeek: :ugeek:

[happymami]

уууу, не мона допускати мужа до тої статті, бо застрягне в дискусіях :ugeek: :ugeek:

особисто мені цікаво було б побачити дискусія між двома вумними людьми, пані доцентова ;-) . Такшо на досугє підсцньте може навпаки мужу)))) Ми ж, яко тернополяни, таки хочемо знати правду, як таки наше місто становилося ;-)

[taranjka]

не вспіла сторінку закрити, вже відписав шось. іст. тернополя то больне місце :zybu: :zybu:

[happymami]

не вспіла сторінку закрити, вже відписав шось. іст. тернополя то больне місце :zybu: :zybu:

;-) Тобто, я так розумію, треба читати тепер не так саму статтю, як коменти до неї? Думаю, влучною є в нас на форумі назва теми "ЛЕГЕНДИ...". Бо на мою скромну думку ніхто з істориків нічого 100відсотково стверджувати не може. А кожна легенда має право на життя. Відчуваю, що скоро доведеться ще й коменти сюди постити, бо перепалка між людьми, котрі обоє цікавляться історією міста, неминуча :hz:

[taranjka]

звісно що кожна легенда має право на життя, я не одну написала коли працувала в ґазеті :zybu: :zybu: але ніколи не наполягала на достовірності
а муж свою думку виклав в книжці, Анатолія він не переконає, як і не переконає людей яким хочеться вірити в легенди, не одна схожа дискусія велася в жж... най дітьом краще поспілкуєцця а я

[oksana.tesliuk]

Подільться будь ласочка!!!!!
Старими і новими історіями, бо я ні одної не знаю. Хіба якісь уривки

Недавно читала про Тернопіль спеціальний випуск Часопису "Ї" http://www.ji.lviv.ua/n63texts/N63-ternopil.htm Дуже гарно пишуть :thumbsup:
Аж соромно стало, що я корінна тернополянка, а й 10-ї частини не знала про своє місто! :oops:

[taranjka]

ще 15 квітня 1944 року Тернопіль був звільнений від нациських загарбників. проте, перший раз місто звільнили якогось там березня. і тут є легенда:
"один загін прорвався в місто. від несподіванки німці почали відступати. дійшовши до залізничного вокзалу радянські солдати натрапили на страшну перешкоду - цистерну спирту спеціально залишену німцями. не втримавшись від спокуси вони напилися - чим і скористалися німці, знову захопивши місто".

[happymami]

Як визволяли Тернопіль у 44-му році
Із газет різних років можна дізнатись, як війну бачили тодішні тернополяни:

«Свобода» від 12 квітня 2008 р.//№30 (2240).
«… 6-7 березня 1944 р. почалась історична битва за визволення Тернополя… Битва за місто, яке називали малим Сталінградом, з огляду на військову позицію була безглуздою. ЇЇ наслідком стало вщент зруйноване місто і тисячі невинних загиблих солдатів… 15 квітня 1944 року війська1-го фронту повністю оволоділо містом. Оточений у ньому німецький гарнізон… був повністю знищений за винятком 2400 чол, які здались в полон… (Стефанія Коваль, головний спеціаліст облдержархіву).

| +

«Тернопіль вечірній»//№16 (1253)/15-20 квітня 2004 р.//Із спогадів Івана Якушина, учасника бойових дій Другої світової війни:
«Бійці говорили:
- З дітьми якось не годиться воювати. Але хіба то діти, якщо шістнадцятилітнім хлопцям вручили не лише автомати, а й «фаустпатрони» та іншу пекельну зброю…»

«Місто» від 14 квітня 2004р.// Спогади Олени Блажко, очевидця визволення Тернополя.
«… Найбільше було жаль сусідських хлопчаків – приятелів, призваних на фронт: більшість із них там, безвусі, і загинули…
За Тернопіль фашисти билися не на життя, а на смерть. Розуміли: якщо здадуть «ворота» – Тернопіль, і пропустять Червону Армію на «поріг» до Львова, то шлях на Берлін можна вважати безперешкодним…» (Автор Світлана Клос).

«Вільне життя»/15 квітня 1989 р.// № 72 (11954)/ С. Даниленко, учасника боїв за Тернопіль:
«… І в мене є тернопільські «відмітки» на тілі… Дорого нам дісталася перемога отих 25 днів і ночей битви за Тернопіль…»

«Вільне життя»/15 квітня 2004 р.// №37 (1446)// Спогади журналіста Володимира Сушкевича, очевидця війни:
«… Тернопіль лежав у руїнах. Дім на вулиці Перля, де ми мешкали, теж не пощадили бомби. Тут, у підвалах, ми ховалися від бомб. У куточку горіла свічка, і жителі домку молилися до образу Матері Божої, просили, аби вберегла діток від смерті. Коли ж бомбардування було особливо грізним, ми бігли ховатися у підземелля старовинного замку, а потім знову поверталися на вул. Доли. Тут ми бачили вбитих і поранених німців і червоноармійців. Тут, на маленькій вуличці, точилися великі бої за кожен дім, за кожен поверх.
А потім сусідка Марта Вовчанин радісно оголосила:
- Всьо! Вже по війні! Можна їсти, пити всьо, що хочеш, аби тільки було що…»

«Тернопільська газета»/14-20 квітня 2004р.// №15 (432)// Із рукопису книги відомого дослідника Олександра Левченка:
«…14 квітня останнім опорним пунктом німців у Тернополі була триповерхова камяниця купця Майки та старий замок. У замку були підвали, тунелі, що з’єднували його із костелом, гімназією та казармами поряд із замком. Лише після команди радянським військам «снарядів не шкодувати» та девятиденного бою замок було взято.
15 квітня воїни 50-ї армії першого Українського фронту штурмом оволоділи Тернополем…»

«Місто» від 14 квітня 2004р., Роман Загородний, історик:
«… Картина визвольного Тернополя… В місті багато будинків ще димлять і догорають, зруйновано вокзал, підірвано мости та пішохідну кладку, знищено депо…»

«Свобода» від 12 квітня 2008 р.//№30 (2240).
«…У довідці про руйнування, завдані війною, зазначено, що тільки в Тернополі були повністю зруйновані тютюнова фабрика, м’ясокомбінат, меблева фабрика, фабрика з виготовлення музінструментів, млин «Союзмука». Повністю були зруйновані й житлові будинки центральної частини міста, хоча німецькі війська за весь період окупації не підірвали жодного будинку, не зачепили навіть синагоги…»

«Вільне життя»/15 квітня 1989 р.// № 72 (11954).

«…Після визволення місто знову зажило вільним життям. Почалася відбудова зруйнованого війною народного господарства. З попелу і руїн, мов чарівний Фенікс, виростав Тернопіль…
Вклонімося їм, загиблим і живим, котрі заради цієї 45-ї весни, доблесно виконували священний обов’язок захисників Вітчизни!..»