Ваша улюблена казка в дитинстві. Пишемо нову казку...

[Naya]

Ішли вони йшли і прийшли на роздоріжжя. А на роздоріжжі побачили великий старий, порослий мохом, камінь на якому колись давно-давно було витесано: Направо підеш - .....

[Natalinda]

Направо підеш - поросятко знайдеш,
На ліво підеш - трілілятопа знайдеш,
Прямо підеш - кохання своє знайдеш...

[_viki_]

Вони вже хотіли іти, але почули кроки. Обернувшись побачили дуже старого дідуся з величезною торбою за спиною.Він підійшов до них і каже..

[Naya]

-Діти, якою дорогою ви б не пішли назад повертати на можна. Тому добре подумайте, на яку дорогу ступити.

[Nymydora]

-Діду, а можна повернути назад прямо з цього місця?

[мешканка]

"Звісно можна",-відповів дідуган:"Але тоді ви так і не знайдете те, чого шукали і не спокій так і не повернеться до вас". Тоді Гулівер і маленька дівчинка знову повернулись, щоб глянути на той камінь із написами, а коли знову щось хотіли запитати в дідугана - то його позаду вже не було. Він зник, ніби крізь землю провалився.

[Nymydora]

- От засада! - каже сказала дівчинка. - Що робить будемо?
- Та що, може розділимось?

[Natalinda]

Так нас же двоє, а дороги три. Давай перше когось третього знайдемо, а тоді розділимося, - запропонувала дівчинка.

[mari]

Але ось на дорозі з"явився маленький слоник. Дивно, подумали діти, ми ж не в Слонеленді. А як він ще почав розмовляти, вони мало з переляку на землю не попадали.
"Мене зачарувала зла чаклунка",- сказав він." А був я хлопчиком- розбійником і випадково зі злості потягнув її за волосся. Спасти мене зможуть тільки ласкаві іобійми і люблячий поцілунок. Тоді і лише тоді, я перетворюсь назад на хлопчика."
І він сумно заплакав!

[Nymydora]

Гулівер і дівчинка ласкаво обійнялися і тепло поцілували одне одного.