Анімалотерапія. Все про тварин

[Перлинка]

Я впевнена що вони спасають скільки можуть і дітей теж. Сумніваюсь, що люблячи тварин можна не любити дітей!
Якраз любов і є головною. Гроші лише другорядна річ.

Я б погодилась,якби вже були врятовані та прилаштовані всі діти,та нажаль це не так,а скільки в їхні розвинені країни приїжджає дітей ,які мають потребу в операціях ,які коштують шалених грошей.І часто люди вже там,а грошей ще всіх немає,назбирують зі світу по нитці,а іноді й не встигають.
І ще не погоджусь на рахунок того що ті хто любялть тварин,обв`язково люблять дітей.Я допоки своїх не мала була до чужих дуже байдужою,а як відносилась до тварин вже писала.

[mari]

4 жовтня- ВСЕСВІТНІЙ день захисту тварин.
Мрію, щоб люди не викидали тварин на вулицю, любили їх, щоб у нас були створені програми захисту і допомоги їм, функціонували хороші притулки, які б допомогли людям усвідомлювати свою відповідальність за життя інших.

"Справа захисту тварин – одна з головних ознак демократії" | +

Такі генії людства, як Піфагор, Леонардо да Вінчі, Франциск Асізський, Лев Толстой, Федір Достоєвський, Артур Шопенгауер сміливо висловлювали свою гуманну позицію щодо тварин й у такі часи, коли стогнала від рабства переважна більшість людства. Мало хто знає, що російський класик Федір Достоєвський ще у кріпосній царскій Росії заснував перше товариство захисту тварин, яке намагалось пробудити в суспільстві милосердя до коней та захистити бідолашних юридично. Вивчаючи в загальноосвітній школі біографію великого українського поета Максима Тадейовича Рильського, освітяни полишають осторонь факт, що він був активістом Київського міського товариства захисту тварин у 60-х роки минулого століття. Вагою свого авторитету він намагався вплинути на владні структури аби припинити жорстокий відлов і нищення собак та котів у шкуродерні (це найбільш точне визначення цієї установи, яка мала офіційну назву «спец завод» або «утильцех»), яка упродовж десятків років функціонувала в селищі Пирогів під Києвом.
1997 року трапилася беспрецедентна подія в пострадянському просторі: вперше була закрита шкуродерня в селищі Пирогів, що підпорядковувалася столичній міськдержадміністрації. Це відбулося завдяки зусиллям киянки Тамари Тарнавської, яка за радянських часів емігрувала до Європи. Намагаючись змінити ситуацію щодо безпритульних тварин на батьківщині, Тамара не отримала розуміння у чільників столичної влади. Тоді пані Тарнавська, журналістка за фахом, вдалася до більш рішучих заходів. Унаслідок організованої нею відозйомки прихованою камерою в пирогівській шкуродерні та показу шокуючих кадрів по телебаченню кількох західних країн, спалахнув гучний міжнародний скандал. Обурена європейська громадськість надіслала понад сто тисяч письмових протестів до Київської мерії. З огляду на те, що незалежна Україна розпочала шлях до Європейської інтеграції, це подіяло! Страшний спецзавод було закрито. Зараз там працює Притулок Міжнародного товариства захисту тварин «SOS». Тамара Тарнавська стала послідовним популяризатором-практиком альтернативного вбивству методу регуляції кількості безпритульних тварин, яким користується цивілізований світ: кастрації/стерилізації. Окрім морального боку справи, доведено й економічно, що така альтернатива таки ефективніша, ніж убивство.

Вже 1998 року під патронатом тодішнього мера Києва була відкрита нова шкуродерня в Бородянці. Далі київські захисники тварин спрямовували свої зусилля головним чином на усунення керівників цього ганебного закладу і час від часу отримували оманливі успіхи. Керівників було звільнено, але не покарано, незважаючи на чисельні докази жорстокого ставлення до тварин у цьому КП. Усі ці директори служби відлову тварин не були зацікавлені в гуманізації роботи очолюваної ними служби. За час їх правління репресовані й страчені собаки й коти налічувалися десятками тисяч – за кошт киян, платників податків. Окрім того, що продовжувалася нечувана жорстокість (кадри ж то залишились ті самі), йшлося і про фінансові оборудки, і загалом – про украй неефективне вирішення пробеми. На прикладі України формула «піймай та вбий» упродовж усього існування як радянської, так і незалежної України продемонструвала повний провал: безпритульних тварин не поменшало, оскільки інстинкт продовження роду (збереження виду) працює у собак інтенсивніше під час «репресій».

Боротьба за права тварин та людське до них ставлення триває.

«Черговою, але знову таки досить оманливою перемогою київських захисників є згода нинішньої влади Черновецького на альтернативу вбивству – стерилизацію/кастрацію,» – каже співзасновник Спілки вільних журналістів Анжеліка Комарова. – «Затверджена Київська міська програма регулювання чисельності бездоглядних тварин гуманними методами виявилася паперовою фікцією та обернулася фінансовою оборудкою. На реалізацію програми з бюджету міста було виділено 76 мільйонів 325 тис. гривень. Програма мала діяти з 2008 року, однак гроші, були витрачені… на позачергові вибори київського міського голови».

В справі захисту тварин таки є певний поступ. Принаймні, у нормальної людини не виникає вже безглуздого запитання «а навіщо тих тварин захищати?» Відомо, що прояви жорстокості до тварин можуть обернутися садизмом стосовно людей. Недарма помірковані європейці прийняли доброзичливе або хоча б толерантне ставлення до тварин як суспільну норму.


«Роботи в цій сфері в Україні вистачить принаймні років на сто. Ви тільки співставте: коли у Великій Британії вийшов перший закон на захист тварин (1822) – в Росії ще існувало рабство. А в Україні з великими перешкодами такий-сякий закон прийняли лише 2006 року. Мало того, що він не досконалий, так його кілька разів намагалися підпасувати в угоду гицелям, мисливцям та промисловцям. А щодо його імплементації – ще треба не одні чоботи сходити по болоту тотального невігластва та інертності, поки цей закон запрацює.

А як за океаном?

Волонтери в США бувають різні. Цим словом називають і наше звичне спонсорство, коли люди переводять на рахунок організації певну кількість грошей. Такими волонтерами для організацій із захисту тварин є, наприклад, Памела Андерсон і Джулія Робертс. Хтось купує і приносить до притулків для тварин корм, хтось займається вигулом собак. Хтось може не мати безпосереднього контакту з тваринами, але прибирати у приміщеннях, чинити поламані системи водо- і світлопостачання.
Існують і державні притулки для тварин. Такі притулки у США існують самого різного напрямку – серед їх «мешканців» і звичні собаки з кішками, і хом’ячки, і птахи. Є й притулки для представників дтикої фауни. Тварину у притулку тримають до самої смерті, або поки її хтось не купить.
Коли благодійники цікавляться, куди йдуть їхні гроші, організації готові надати їм фінансовий звіт за будь-який період. Отже, фінансова прозорість стимулдює й до подальших пожертвувань.
Причини потрапляння тварини до притулків різні: алергія на тварину, переїзд, смерть господаря. Чимало тварин потрапляє до притулків внаслідок стихійних лих.

Маленькі діти в США все частіше святкують свій день народження у притулках. А замість ляльок «Барбі» бажають бачити подарунки для тварин, що живуть у притулку.


В чому різниця

Як бачимо, різниця у ставленні до тварин, у здійсненнії їхнього захисту в США і Україні величезна.

Але кордони між країнами слабшають, є можливість переймати все хороше, людяне є можливою.
Слушно. Адже це також сторінка історії нашої країни. А без живої Природи неможливе існування людини.

(зі слів Співзасновника Спілки вільних журналістів «Природа над усе» Анжеліки Комарової ) Для неї- мої

[Перлинка]

Відомо, що прояви жорстокості до тварин можуть обернутися садизмом стосовно людей. Недарма помірковані європейці прийняли доброзичливе або хоча б толерантне ставлення до тварин як суспільну норму.

mari
Ти так гарно виділила це речення,що не можу його не прокоментувати :D .Хіба я десь писала що треба жорстоко ставитись до тварин?Чи що сама ставлюсь до них жорстоко?Просто у мене інші пріоритети,якщо я буду мати зайві кошти то допоможу хворій дитині ,а не віддам на притулок для собак(хоча колись зробила б навпаки)

[mari]

Перлинка, я не зварталась у своєму попередньому повідомленні саме з цим реченням до тебе. Просто хотілось донести цю думку. :sos:

А те, що ти- класна дівчина, абсолютно не сумніваюсь :good:

[Marta]

В мене було багато тваринок. Собаки, хом"ячки, папужки, черепашка....В дитинстві була карликова курочка Марися...)
Хочу виділити одну- мою кицьку Лінду, якої вже немає...((( Вона жила з нами приблизно 10 років, мене обрала своєю хазяйкою, вона була мені наче дитина- спала зі мною, тулилась, лизала мене своїм шершавим язичком по обличчю....Лягала на те місце, де болить, особливо на голову, як боліла, муркотіла.....Я її любила дуже і вона мене так само.
Але Лінда старіла, вона ніколи в житті не виходила навулицю, вона не знала кота, їй дуже часто цього "хотілося", вона вила дикими голосами, гадила в хаті, т.д. Боляче, бо розумію, що у всьому ми винні- що не зробили їй стерелізацію, що не пускали нікуди надвір, т.д....ми давали таблетки, але і таблетки вже не допомагали..((( Це тривало досить довго і я "відвойовувала" її, як могла, але батьки все ж поставили крапку- відвезли її на дачу. Там вона одразу ж стала "дика", пропадала ночами, потім я завагітніла, якось не виходило поїхати, а батьки казали, що все добре, аж потім вони мені признались, що нема вже моєї Лінди...(( Вона завагітніла, родила мертвих котенят, а одне, напевне, залишилось в ній, та й здохла...(((( Коли згадую її- стає сумно, не хватає її, себе виню за те, що так сталося...але вона буде завжди в моєму серці, її тепло, любов і муркотіння, її ласка...
Знаю одне- в нас обов"язково будуть ще тваринки, Ліза їх любить безумно, кожного дня мене тягне, то на рибок дивитися, то на пташок, ми візьмемо когось, але трошки пізніше, і будемо любити сильно, а головне-відповідально. :angel:

[Ludmila]

В дитинстві я дуже хотіла мати собаку, але мені забороняли. Коли ми з чоловіком одружились, він на моє день народження подарував декоративного кролика, такого руденького, пухнастого і ми назвали її Білочка (це дівчинка), спочатку вона гасала по всій кімнаті, а в кліточку свою забігала тільки попоїсти і поспати. Далі на День Ангела мій Діма подарував мені папужку, а на 8 Березня - собаку лайку, ми назвали її Лінда. Розумнішого і відданішого створіння я не зустрічала. Вся ця компанія дарує СТІЛЬКИ ПОЗИТИВУ!!!!!! :yahoo: От приміром приходимо ми з роботи - першість тримає Лінда - біжить на зустріч, лащиться, стільки радості!!!! І зникає десь та втома після робочого дня. А коли спостерігаєш за кроликом як вона хрумає морквочку або яблучко, тягнеться до тебе, бо знає, що несеш щось смачненьке або як виспівує наш папужка Дені, то настрій 100% піднімається! Наша маленька донечка любить позаглядати за кроликом, посмикати легенько собаку за вушко. А Лінда як ніжно ставиться до дитини!!!! Ми просто вражені, лизне їй ручку ніжку, хоч іноді любить вкрасти в Сашеньки печенько. ;) Я думаю, те, що у нас вдома живе стільки тварин - це величезний позитив і для нас, і для нашої малечі! :)

[mari]

Акция “Накорми друга” на Emarket.ua Проголосуйте, пожалуйста

Сайт бесплатных объявлений Emarket.ua и общество защиты животных «Верность» приглашает Вас к участию в благотворительной акции «Накорми четвероногого друга!» Учасниками данной акции являются бездомные животные. "Как часто мы проходим на улице мимо заглядывающей в глаза дворняжки и грустно разводим руками: «Хотел бы, да нечем покормить!»… И идем дальше, забывая о бездомном животном…

Теперь появилась отличная возможность накормить животное, не отходя от компьютера! И для этого не нужно брать из дома косточку или остатки колбасы. Нужно просто зайти на сайт бесплатных объявлений Emarket.ua, выбрать фотографию животного, которое показалось Вам наиболее симпатичным, и кликнуть по кнопке «Накормить».

Для участия Вам необходимо кликнуть по фотографии животного, которое Вам более всех симпатично. Все четвероногие участники акции — это питомцы Днепропетровского общества защиты животных «Верность». Если какой-либо из участников получает более, чем 2 000 голосов, в адрес счастливчика будет отправлен подарок в виде лакомств и вкусняшек для четвероногих друзей.

Условия акции:

* акция проходит с 28.09 по 19.10 2010 года на сайте Emarket.ua;
* для того, чтобы проголосовать за участников необходимо зарегистрироваться на сайте Emarket.ua;
* зарегистрированный пользователь может отдать 1 голос в день за 1 фотографию четвероногого друга;
* по окончанию акции все подарки будут отправлены в адрес общества защиты животных «Верность».
Чем больше кликов соберет фотография животного, тем больше собачка или кошечка получит корма.

Голосовать можно тут:

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

[mari]

Вони не сплять. Вони померли.

Вони - відходи промислу професійних торговців. Придивіться уважніше до околиць "пташиного ринку" у вашому місті. Десь це лісок неподалеку, десь парк або промислова зона. Земля там усіяна коробками, які стали братською могилою кошенят і щенят, що тільки-тільки побачили світ.

Вони вмирають болісно, отруєні фарбниками в результаті спроб перетворити їх на бажану покупцеві породу. Гинуть від виснаження, тому що потоковий промисел торговців не передбачає годування, тепла, лікування. Вони - засіб нехитрого збагачення професійних душогубів.

Віддаючи кошенят і щенят перекупникам в обмін на обіцянку "влаштувати їх у добрі руки", не одурюйте себе: велику частину цих іскорок життя, що ледве зародилися, ви зможете потім знайти в околицях "пташки". Мертвими.

Коли ви поведете вашу дитину на "пташку", щоб купити там звірятка, пам'ятаєте: купивши одного, ви прирікаєте на смерть багато інших. Такі особливості цього промислу - сподіваючись на вашу покупку торговці запасаються живим товаром з лишком. Увечері нерозкуплений товар грудкою, що ще ворушиться, залишається на ринку. До
ранку вони перетворюються на закляклі трупики.

Хочемо, щоб ви знали: їх дійсно багато, і це не випадковість. Специфіка "бізнесу" торговців не залишає жодних шансів маляткам.

Єдина можливість протистояти цьому злу - не залишати своїх вихованців перекупникам, і ні за яких обставин не купувати їх товар.

І ще, навідуйтеся в сусідній з "пташкою" лісок. Їх іноді ще можна буває врятувати. Вдається не завжди, на жаль. Але іноді можна.

http://www.cats.com.ua

[Ira]

mari, який жах!! просто серце кров"ю обливається

[mari]

Хто хоче тварин-

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

А скільки таких є в Тернополі. В мене теж серце кров"ю обливається. Колись давно в 17 я хотіла бути ветеринаром!