Анімалотерапія. Все про тварин

[lore1ei]

Я теж безмежно люблю тварин.
Коли я жила з батьками у нас була такса Ася.
Вагітною я приїжджала з Києва гостювати, то вона постійно гріла мій животик і в цей час моя Аня активно рухалась)
Зараз вони граються, Ануся дуже любить годувати собачку).
А ще коли я була вагітною то часто попадала на всякі сумні випадки з тваринами, навіть було таке що машина збила собаку коли я йшла з ЖК коло Парку Національного Відродження(((

В дитинстві в бабусі приручила курочку, так і назвала її Кура.
Вона навіть спала зі мною)))
А ще бабусі на зарплатню видали порося(да, були такі часи, 90 ті), назвали ми його П'ятачок.
В бабусі небуло досвіду вигодовувати тварин, бо вона займається іншими справами в селі.
То його теж приручили, і на мняско не різали, він своєю смертю помер.
І грались з ним, пускали бігати по подвір'ї,раз він знайшов банку з духів, розкусив, то потім мав такий гламурний запах)))

А взагалі тому я вегетеріанка, і не лізе мені ні мнясо, ні риба, ні яйця от вже 4 роки.

[mari]

Прочитала в журналі "Здоров"я", що вчені нещодавно дослідили, що собаки віпзнають людей на фото, можуть дивитись телевізор, відчувають настрій людини, запам"ятовують від 125 до 250 слів, знаків, жестів, можуть рахувати до 5.

А коти швидко навчаються спостереженню, мають чудову пам"ять і інтуїцію.



От, як їх не любити? Чи є у когось з Вас той-тер"єр, або йорк-тер"єр або чихуахуа, або левретка? Вони до вподоби моїй доньці. Хотілось б почути щось від господарів? Які вони в догляді і житті?

[mari]

Як собака "говорить" у сні

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

[mari]

Плаче бик
(правдива історія)


На одній з боєнь Гонконгу був звичайний робочий день, поки один бик, що очікує своєї черги, не впав на коліна і не став плакати! "Люди думають, що тварини не плачуть, але цей бик плакав зовсім як дитина, - сказав Біллі Фонг представникам преси. - Там було чоловік десять, всі м'ясники, що заробляють на життя забоєм худоби. І в них у всіх з очей полилися сльози. Вони були так зворушені сталося, що викупили бика і передали його в буддійський храм, де він спокійно доживе до кінця своїх днів ".

Ця незвичайна історія про плачучого бика сталася в той час як працівники бійні тягли цю велику тварину у напрямку до забійного цеху. Коли вони вже наблизилися до місця призначення, бик раптово опустив передні ноги на землю, і сльози покотилися з його очей.

«Коли я побачив, як бик плаче з сумом і страхом в очах, мене почало трясти, - сказав м'ясник. - Я покликав інших робітників, і вони теж дуже здивувалися. Ми стали тягнути й штовхати бика, але він зовсім не бажав рухатися. Він просто сидів і плакав. Волосся на моєму тілі встали дибки, тому що ця тварина поводилася, як людина. Ми переглянулися, і всім стало ясно, що жоден з присутніх не зможе підняти руку на цього бика. Нам потрібно було вирішити, що ми будемо з ним робити ». Порадившись, вони вирішили зібрати гроші і спрямувати бика доживати свій вік в суспільстві буддійських священиків, які нічого не мають проти биків.

«Ми не могли його зрушити з місця, поки не пообіцяли, що збережемо йому життя. Тільки після цього він встав і пішов з нами. Хочете вірте - хочете ні, але це правда, хоча і звучить це трохи дивно. Здавалося, що це велика тварина розуміло кожне наше слово », - сказав пан Тат Нін.

Деякі працівники бійні не перенесли того, що сталося. Г-н Фонг сказав: «Троє робітників відразу ж після цього випадку звільнилися за власним бажанням. Вони сказали, що більше ніколи в житті не будуть вбивати тварин, тому що ніколи не забудуть того, як з великих сумних очей по обличчю бика котилися сльози ».

[lore1ei]

Дівчатка, хочемо з чоловком котика! :aaaaa: :aaaaa: :aaaaa:
Це дуже делікатне питання для нас...і з переїздами, і з тим що у Львові нема близьких, вразі кудись поїхати, то лишити нема кому :(
А ще моя доня від котів шаленіє, собачки не те!
Ну відговоріть мене, га?

[mala-karta]

Ліля, воно КАКАЄ
а як нап'ється молока - то по воняє тими каками по всій хаті.
Воно хоче гуляти.
Якщо пускати - принеси блохи. Якщо дівчинка - то ще й приплід.
Якщо не пускати - то, як на мене, знущання і краще не заводити.
А ще воно пісяє.

А якщо то хлопчик - то регулярно в тапки.


А ще хоче їсти.


В мене є киця, раніше ще був котик. І дуже я любила котиків та інших звіряток.
Але з народженням дитини всіх тих звірів ну зовсім не хочеться. Ні капельки.
Тільки сядеш перепочити - то воно кричить (а дитина спить), то воно їсти хоче, то прибрати за ним.
А коли ще мале - то дуже хоче гратися.
Старші діти від того в захваті, а така малеча - ну, не знаю.

[mari]

Переваги:
багато ласки і ніжності від котикакастровані не смердять
какати і пісяти треба навчити і не смердить
муркає
діти які мають тварин виростають добрішими і менш алергічними
відчуває, розуміє
Вас буде вже 4

Відговарювання:
багато шерсті всюди, а особливо на чорних речах
не залишиться більше як на 2 дня сам
живий
може захворіти і треба везти на лікування
перебирає їдою
скучає

[mala-karta]

ну, як на мене - каструвати то зовсім не гарно :gore:

а ще, якщо котярка не пухнаста - то шерсті не помітно.

[mala-karta]

і про ласку та ніжність - то вже від кициного характеру.
В нашої лерумпочки є киця, яка не в захваті від ласки.

Та і ще в мене є знайомі з не надто ласкавими котиками.

Але не знаю, чи виховання, чи, справді, характер.

[TanenRom]

і про ласку та ніжність - то вже від кициного характеру.
В нашої лерумпочки є киця, яка не в захваті від ласки.

Та і ще в мене є знайомі з не надто ласкавими котиками.

Але не знаю, чи виховання, чи, справді, характер.

це все від характеру залежить, у мене було 3 кішки, і всі з різними характерами, бо ж виховувала усіх однаково!!!