Щорічні профілактичні медогляди

[Dribchuk]

я недавно здавала цей аналіз, називається тест Папаниколау
він у нас в переліку обов'язкових щорічних профілактичних заходів.

гра з вогнем, бачиш, в вас входить в перелік щорічних обовязкових аналізів, а в нас таких аналізів як "щорічні" просто не існує. Як сама не підеш і за себе не візьмешся, не розпитаєшся то ніхто тобі не нагадає.
oksana.tesliuk, боятися онко і дбати про своє здоровя це різні речі. Ну наприклад я ходжу до стоматолога кожні 6 міс, так само і до гінеколога. В випадку стоматолога є велика різниця лікувати зуб що почав псуватися але ще не болить, ніж чекати поки різко заболить і тоді десь бігти терміново лікувати. Це просто в нас в Україні такий лідхід - вже йдем до лікаря коли болить. А це не правильно, правильно дбати про своє здоровя, попереджувати захворювання, а не лікувати вже прогресуючу хворобу. Тим паче що не так вже й багато потрібно робити - 1 раз в рік заг. ан. крові, заг. ан. сечі, флюрографія чи рентген легень,узд черевної порожнини, 2 рази в рік візит до гінеколога і до стоматолога, після 40 щорічно візит до мамолога і мамографія. Як на мене про пмж в лікарню мова абсолютно не йде.

[гра з вогнем]

я колись як працювала в Україні у нас на роботі існували щорічні профілактичні огляди.
і ми всіма силами від них відлинювали. точно памятаю шо на ренген і до гінеколога ганяли по страшній силі :(

Дрібчик ти молодець. я ніколи б сама раз в півроку до гінеколога не ходила :(

[Dribchuk]

гра з вогнем, життя навчило. Хоча знаєш, кожен раз йду і кожен раз так боюся (ніби мені 16 років і то перший раз))))))))) і то саме зі стоматологом. Малу завжди вчу що лікарі добрі і хороші, а сама як бачу ту лікарню то аж коліна трусяться.

[Natalinda]

я колись як працювала в Україні у нас на роботі існували щорічні профілактичні огляди.

То таке лише на деяких роботах є(((
Ті шо з дітьми ппрацюють і ті що в харчовій промисловості. Може і ше десь, але "просто людей" такі обовязкові огляди оминають(((

[oksana.tesliuk]

вже йдем до лікаря коли болить. А це не правильно

знаєш, я сама собі визначаю, що правильно, а що ні ;)
і жодні приписи всяких міністерств в цьому мені не указ
інформації довкола цілком достатньо, щоб робити власні висновки, а не сліпо виконувати чиїсь накази

он гра з вогнем пише, що ерозія, то не хвороба
а ти далі за своє - аналізи, перевірки, - "лічиш" тут всіх...

[mari]

правильно дбати про своє здоровя, попереджувати захворювання, а не лікувати вже прогресуючу хворобу. Тим паче що не так вже й багато потрібно робити - 1 раз в рік заг. ан. крові, заг. ан. сечі, флюрографія чи рентген легень,узд черевної порожнини, 2 рази в рік візит до гінеколога і до стоматолога, після 40 щорічно візит до мамолога і мамографія. Як на мене про пмж в лікарню мова абсолютно не йде.

А тут я згідна. Це правильно. І це потрібно. Ці всі обстеження за 2-3 дні легко пройти і отримати результат.
ЗЗараз у нас профілактичні огляди(вчителі, шофери, лікарі, поварі, інші точно не знаю хто ще: мали б всі хто працює з людьми) огляди проходять 1раз щорічно (крім УЗД з цього списку а ще глисти, РВ, бакпосів з носа).

Друга річ, що кожен на свій лад це правильно розуміє, комусь ліньки іти, хтось не вважає за потрібне, домовляється щоб зробили деякі без них, хоч зараз це надзвичайно складно, а хтось як у Європі профілактично-враховуючи що є страхова медицина, до цього відноситься, і знає що треба записатись на перед-прийти і зробити. В іншому разі не лікар і не медицина буде відповідати за тебе а ти сам.

Можна й все життя не ходити і бути здоровим, а може і ні. Тут кожен собі дорослий. І це дуже правильний підхід (бо в такому разі не має запущених захворювань).

[Dribchuk]

oksana.tesliuk, я вас не лічу, а тим більше не вважаю доцільним слухатися міністерські укази. Але, я б особисто хотіла щоб вихователька моєї дитини в садочку чи вчителька в школі таки проходила щорічно флюрографію і гінеколога-венеролога. Так само хотіла б щоб це робили лікарі і працівники харчової промисловості, а не купували медичні книжки за 250грн як це в нас робиться. Бо є в нас дуже невтішна картина заразних захворювань і були вже випадки коли вчителі і вихователі і медсестри пологових будинків ходили на роботу з відкритою формою туберкульозу. Інформація з інтернету і преси є лише допоміжним фактором який впливає особисто на мене, якщо людина не лікар за фахом, навряд чи вона здатна "поставити діагноз" на основі лише прочитаної інформації. Знаю людей які взагалі до лікарів не звертаються, навіть картки медичної не мають, і нічого живуть, здоровісінькі, так що я висловила свою думку про аналізи і обстеження, написала як роблю я, а вам вже вирішувати як поступати.

[oksana.tesliuk]

Інформація з інтернету і преси є лише допоміжним фактором який впливає особисто на мене, якщо людина не лікар за фахом, навряд чи вона здатна "поставити діагноз" на основі лише прочитаної інформації.

по-перше, я читаю не пресу і інтернет, а книги тих авторів, які мені рекомендують люди обізнані в тій сфері, що мене цікавить
по-друге, діагнозів я не ставлю ніколи, ні собі, ні будь-кому іншому
додаткова інформація мені потрібна на етапі прийняття рішення про необхідність лікування, а пізніше про методи лікування
остаточне рішення я приймаю самостійно, але завжди на основі висновків декількох фахівців

не вважаю доцільним слухатися міністерські укази

а звідки така обізнаність про перелік необхідних для щорічної здачі аналізів? з преси? інтернету?

були вже випадки коли вчителі і вихователі і медсестри пологових будинків ходили на роботу з відкритою формою туберкульозу

а ця інформація теж з преси? чи може від людей "знаючих", як наприклад медсестри в роддомі, які всім породіллям розказують "страшну історію" чи то пак вигадану про те, як одна жінка з великими грудьми, годуючи уві сні дитину, задусила її ними, і тому не можна спати в одному ліжку зі своєю дитиною?!
а хворі люди на туберкульоз можуть бути біля тебе з дитиною і в громадському транспорті, і в перукарні (клієнти), і в піццерії... і що в такому випадку - куди не зайдеш, у всіх питати медичну книжку?!

я зовсім не проти, щоб люди проходили медогляди добросовісно, не купуючи медичні книжки, свідомо
я не сприймаю отого панічного страху перед хворобами, бо якщо всього боятися, то життя стає нестерпним

колись мати мого чоловіка, яка роками лікувалася від раку, сказала мені: "в онкології всіх лікують однаково, але одні живуть, а інші помирають"
не лікарі всесильні, а Бог, і я вірю лише Йому

[Natalinda]

Інформація з інтернету і преси є лише допоміжним фактором який впливає особисто на мене, якщо людина не лікар за фахом, навряд чи вона здатна "поставити діагноз" на основі лише прочитаної інформації.

по-перше, я читаю не пресу і інтернет, а книги тих авторів, які мені рекомендують люди обізнані в тій сфері, що мене цікавить
по-друге, діагнозів я не ставлю ніколи, ні собі, ні будь-кому іншому
додаткова інформація мені потрібна на етапі прийняття рішення про необхідність лікування, а пізніше про методи лікування
остаточне рішення я приймаю самостійно, але завжди на основі висновків декількох фахівців

Бач Оксано, добре що в тебе серед знайомих є люди обізнані в тій сфері що тебе цікавить, не всім так щастить нажаль, не всі мають можливість пепечитувати ту масу літератури перед прийняттям рішення, тому не думаю що те що є лікарі і те що є міністерські накази про щорічний медогляд тих самих вчителів/поварів/шоферів то таке сильне зло.
Я приміром уявлення не маю про більшість болячок, ту ж саму ерозію навтіь, щоб щось випитувати в знаючих авторитетних для мене людейі небочу потреби знати про все, на то вчаться лікрі стільки років, ну це таке....

не вважаю доцільним слухатися міністерські укази

а звідки така обізнаність про перелік необхідних для щорічної здачі аналізів? з преси? інтернету?

А що преса і інтернет не можуть писати про перелік аналізів на основі міністерських наказів?
Я знаю про аналізи не з міністерського наказу, то що значить що те що я знаю і те що я проходжу то повна фігня? лише тому що я наказу не читала?

[Natalinda]

були вже випадки коли вчителі і вихователі і медсестри пологових будинків ходили на роботу з відкритою формою туберкульозу

а ця інформація теж з преси? чи може від людей "знаючих", як наприклад медсестри в роддомі, які всім породіллям розказують "страшну історію" чи то пак вигадану про те, як одна жінка з великими грудьми, годуючи уві сні дитину, задусила її ними, і тому не можна спати в одному ліжку зі своєю дитиною?!
а хворі люди на туберкульоз можуть бути біля тебе з дитиною і в громадському транспорті, і в перукарні (клієнти), і в піццерії... і що в такому випадку - куди не зайдеш, у всіх питати медичну книжку?!

Так таки й всім?
Незнаю як твої діти, а діти більшості моїх знайомих левову частку часу проводять саме в садочку/школі, а не в громадському транспорті чи перукарні.

Я щоправда про те що пише Дрібчик не чула, але маю сумніви що початкову стадію туберкульозу можна виявти без допомоги флюрографії, а лише після прочитання рекомендованої літератури

я не сприймаю отого панічного страху перед хворобами, бо якщо всього боятися, то життя стає нестерпним

А хто має панічний страх в цій темі??? Можливо я? Чи Дрібчик? До чого тут панічний страх?
Я піднімаючи тему керувалася зовсім не страхоа, а лише цікавістью