Родинний форум "Сімейка"

Хто де бував? Що цікавого і потрібного для душі знайшов? У яких місцях, там прохання до Бога найчастіше вислуховуються, ви знайшли себе?

Люблю їздити до Хрестовоздвиженської церкви в селі Монастирок Борщівського району, там якось дуже легко на душі стає, своєрідна аура чи що :???: .25-річний настоятель храму отець Феодосій молитвами виганяє з людей злих духів. Поруч із церквою в Монастирку є кілька оповитих легендами пам’яток. Найзагадковіша — скельний монастир, заснований в Монастирку ченцями-відлюдниками в ІХ ст. нашої ери. На його стіні видовбаний лик Христа. Дослідники кажуть, що це зображення не має собі подібних: у Спасителя закриті очі.
Перед входом до печери лежить плаский чотириметровий камінь, в якому видовбаний хрест, вода на його дні завжди червона. За кілька метрів від печери стоїть білий камінний хрест. Якщо незаміжня дівчина візьметься за нього руками, помолиться і попросить собі хорошої пари, бажання здійсниться. Чомусь повірила в це, так і зробила і рівно через рік приїхала туди вже з чоловіком :) .
Біля входу на територію колишнього монастиря стоїть нині діюча церква, побудована на місці більш давньої в 1560р.

Цікаво! Ніколи там не була.
Моє улюблене місце -Зарваниця, там я просила про свою дочку, там внизу під Чудотворною іконою є і мій образок мами з дитинкою на руках.Особливо мені там подобається дерев"яна церква студитів в горі над хресною дорогою!

З Українських: Зарваниця і Почаїв. В Почаєві не сподобалося... :(
З закордонних: Люрд, Фатіма, Сантіаго де Компостела. Люрд страшенно сподобався..двічі там була. Тай Фатіма-то щось незабутнє...

І мені теж Люрд, Фатіма чомусь трохи менше.

одного разу мені дуже захотілося відвідати Зарваницю. я там не була багато років, а тут взяла та й поїхала. сама. влітку. на той час я ще ходила так би мовити "чорніше чорної землі" (то я так називаю сумний стан) - сумувала через те, що мій Святославчик ніяк не може з"явитися в моєму пузіку. там я ходила, молилась на Хресній Дорозі, роздумувала, потім з проблемами добиралася до дому - було дуже спекотно, ранки зробилися на ногах, ще й довелося йти із Зарваниці у сусідній Вишнівчик, а там під палючим сонцем чекати автобуса. прийшла до дому дуууууууууже втомлена, але щаслива.
в кінці осені/на початку зими в пузіку з"явився чудо-хлопчик.

і ми також з такою метою з чоловіком йшли пішки в Зарваницю :) , пів дороги нас поливав дощ, але всі дорогою молилися і були безмежно щасливі, ніхто і не помічав тієї зливи. Там просили Матір Божу про наше дитятко і вже того самого місяця дізналися, що в пузіку з'явився наш малючок :yahoo: .

Ми впрошлому році з чоловіком також їздили до Зарваниці - на 3 день Великодних свят, ходили по хресній дорозі -молились , піднімались на часовню- щоб задзвонитив в :angel: дзвони. А вже на слідуючий місяць я була вагітна .

а на маєш тобі
і я їздила в Зарваницю в лютому 2008, а за 2 місяці вже була вагітна....
Тільки я просто так їздила, без цієї конкретної мети.

Хм....

Інформація для роздумів: я їздила в такому наміренні в Люрд, в купальні і на другий місяць таки подарував нам Бог Яринку...а до того майже рік ніц не виходило.