Родинний форум "Сімейка"

Зізнавайтеся чи любите ви псіхувати? ))
Шо робите в такі моменти, як часто трапляється. Які відчуття потім?

стидно, обідно, каюся, але проходе пару годин і знову як сірник вспихую.... короче лікування треба якесь.

а ти???

канешна!!!!!! Я любитель!

Ото попсіхую і успокоюся на пару днів )))

А якшо по тихому псіхую, то це стан затяжний і важкий. я його депресією називаю. Весь минулий тиждень таки був. даже більше :(
І проходить важче, і осад залишає і взагалі якось не тойво.

Лучче вже бурно попсіхувати.

деколи буває. а як без того?

а шо робиш?

може ото я способи які нові перейму і вивчу. менш травматичні для оточення

нічо не роблю, або викричусь сильно і гримну дверима, або тоже псіхую втіхаря і злюсь. не вмію я заспокоюватись, дихання мені не допомагає) думку переключити теж.

о і мені не помагає :)
я люблю теж покричати. тіки перед тим провірю чи всі вікна закриті, так шо я ше не в останній стадії )) напевно :)

гм... а я рідко, а хочеться... стримуюся. Один раз зірвалася, що кричала, аж ногами тупала. Мені зараз вже смішно з того, але в той момент це єдине, що я могла робити... Часом можу різко батькам відповісти, але зразу ж соромно стає.

і як потім відчуття після стримання? :) не їсть тебе? нема якогось відчуття незавершеності?