Я дуже легко запалююсь і так само легше відходжу. Але стараюсь не псіхувати, бо по-перше, після того робиться соромно за свою поведінку, а по-друге, мені це не допомагає. Тобто після псіхів все якось тільки усугубляється. Набагато краще, коли хочеться попсіхувати, взяти себе в руки, глибоко дихати, сказати все нехороше мовчки, а тоді коли вже я більш-менш спокійна, можна розбирати конфлікт або забути про нього, бо через пару хвилин все може виявитись вже не так страшно. А тако ні в чому не розібравшись відразу покричати і повозмущатись я то вмію, але це недобре