Де мамі знайти час для себе?

[Тиха]

А мені оцих два місяці після того, як синочку виповнилось два, здаються найважчими. Оці істерики, торги "йду на вулицю - не йду на вулицю", "хочу - не хочу", проблеми з засинанням, нічні плачі зводять мене з розуму Напевно, тому, що цей важкий період триває вже так довго. Причини ніби розумію- відміна гв, через місяць - садок 4 дні, більше я не витримала - ну і на фоні того криза з усіма іі ознаками. Сподіваюсь, то скоро мине, бо часу практично не маю. Вдень спимо на вулиці, ввечері засинає біля 11 год

[Ulkanet]

дівчата, вишивка буде завжди, і фітнесом зайнятися можна теж в любому віці, і "час собі" теж нікуди не втече.
а от діти тільки раз бувають маленькими!!! назад не вернеш! і як би тяжко не було - потім те все згадує з такою любовю

[Marichka]

Дитина щаслива-якщо мама щаслива.
Я за час для себе.Нічого не станеться,якщо дитина 3 год на тиждень побавиться з татом і дідусем.Вони теж книжку можуть почитати їй.
Щодо вишивання,то мені часу бракує,бо є багато побутової роботи

[nelly]

дівчата, вишивка буде завжди, і фітнесом зайнятися можна теж в любому віці, і "час собі" теж нікуди не втече.

Тобто ти зараз жалкуєш що вишивала коли малій було два місяці а агукала над нею постійно???
Я написала що не вишиваю при дітях а коли вони сплять і практично не займаюся чимось іншим крім дітей.
В мене теж таке буває що хочу поскоріше вложити спати малих а потім сиджу і на компі по 2 години їхні фотки дивлюся
Друге речення дуже класне і з цим ніхто не спорить, але треба всеядно бути посвяченому дитині і неї чуть не молитися?

[Ulkanet]

але люблю Інтернет - де кожен читає лиш те, що хоче прочитати
nelly я вишивала - бо я того хотіла. дуже хотіла, бо я вишиваю від 10 років без перстану а коли не хотіла - то не вишивала. майже два роки - бо не хотіла! я не пишу, що я жалкую, що вишивала - з чого ти це взяла?
а до того веду - що діти скоро виростуть, і встигнеться ще всьо зробити! а дітей назад маленькими не зробиш.
А Оля-Квіточка зараз в такому стані - коли її життя змінилося кардинально - і вона не може так жити, як жила колись. А ми тут всі хором похвалилися, які ми супер - замість того щоб просто її підтримати.

[TaniaPicaSSo]

Взагалі поняття 'час для себе' дуже мінливе, залежно від віку дитини. Коли доця народилась, то перші місяці для мене 'час для себе' був лише тоді, коли вона спала, і використовувався він на те, щоб поїсти, помитись, причесатись і т.д. Зараз, коли доні три, то зрозуміло, що вищезгадані речі для мене вже перестали бути розкішшю і дитина не заважає мені їх виконувати. Але я однозначно за те, що мама має право на відпочинок і на себе, бо знервована і втомлена мама нікому не потрібна. Тут дуже важливо залучити когось до допомоги, в першу чергу чоловіка, ну і ше хто кого там має. Або треба просто розслабитись і не вимагати від себе неможливого. Бо дуже мені не прдобається такий популярний зараз образ молодої мами, яка все сама робить, і з дитиною займається по купу годин по всіляких методиках, і вдома в неї все чистенько прибрано, їжа тільки свіжа зготовлена і суперздорова, і ще така мама обов'язково паралельно працює з дому, бо як же ж вона без самореалізації? А у вільний від всього вищезгаданого час вона ще обов'язково майструє дітям якісь розвиваючі іграшки чи щось інше, бо як же без хоббі? Оці всі поради по організації побуту з дитиною та тайм-менеджменту бцвають справді помічні та корисні, сама багато цікавлюсь цими темами, але не треба чекати чуда, всього ніколи не встигнути.
Я намагаюсь приділяти часу всьому потрошки. І дитині щоб дісталсь, і чоловікові, і хата щоб не була засрана, але і про себе не забуваю. Якщо за цілий день немає ніякого іншого часу для себе, то обідній сон дитини - це час, коли я нічого не роблю, окрім як тупо відпочиваю. Я можу читати, вчити, дивитись кіно чи щось інше, малювати, що-небудь робити, але таке, що приносить мені радість і користь. І ніякої домашньої роботи в цей час.
Ще був недовгий період десь в кінці весни - на початку літа, коли я практикувала ранні підйоми, вставала раніше на 2 год від того, коли приблизно встає доця, і весь цей час був тільки мій! Я робила зарядку, якісь маски собі, читала - моїй радості не було меж, такий був гарний натрій від того на цілий день. Правда довго я не протягнула, недосипи таки відчувались.
Так що діти ростуть, все швидко змінюється, але час для себе шукати просто необхідно. Воно й дітям краще, коли мама має сили і гарний настрій.

[erinaceus]

Ще був недовгий період десь в кінці весни - на початку літа, коли я практикувала ранні підйоми, вставала раніше на 2 год від того, коли приблизно встає доця, і весь цей час був тільки мій! Я робила зарядку, якісь маски собі, читала - моїй радості не було меж, такий був гарний натрій від того на цілий день. Правда довго я не протягнула, недосипи таки відчувались.

Я теж колись читала в одному мамському журналі про такий спосіб організації особистого часу. І як то гарно вставати зі сходом сонця, коли всі ще сплять, насолоджуватися тишою і т.д. Але за умови що недоспані години можна буде добрати в обід чи рано лягаючи. Воно то так, плюсів дійсно багато, але то для мене завелика жертва. Бо і так сну бракує, зранку з малим важко встати, а доспати ті години і так не вийде. В обід переважно вдома не буваю, а лягати рано не виходить. По-перше, малий пізно засинає, а по-друге мені зараз легше лягти пізніше, ніж встати раніше. То мій особистий час починається тоді, коли дитина засинає

[nelly]

Оля-Квіточка все в Тебе вийде бо ти супер-мама і господиня, всі труднощі тимчасові
А тут і дописуємо бо в кожного думки різні і кожен читає так як він це бачить. без особистих образ

[Ulkanet]

nelly я на тебе не образилася
просто зараз, як показилися всі з тим "особистим часом". таке враження складається - що діти їм як тягарі, які не дають себе бідну любити, мішають жити і т.д. (((
але ж дітей то народжуєте для себе, пра?

:	мені особисто неприємно читати, як якась мама з восторгом описує, як вона відпочила з коліжанками від своєї дитин. сумно. так ніби її дитина - то якось каторга (( всі ми десь ходимо і щось робимо без дітей, але не треба з цього робити якогось культу - бо так можна і рідних дітей зненавидіти

[Marichka]

як то для себе?!
я егоїст трохи з чоловіком-ми б може обійшлися:) бо нам вдвох дуже добре
щодо того,що діти мішають,то і таке буває,особливо,коли маленькі.Так є і так буває-нічого не поробиш :)
і справді,то жертва і служіння.
Сьогодні мама на танцях одна розповідала,що заснула в 5 ранку.І таке буває...
Але ніхто назад би час не міняв,напевно.Бо діти дають багато радості і любові в будинку.І ті важкі часи забуваються...