Як не "зриватись" на дитині?

[lore1ei]

Я не хочу вам щось доказати, чи в чомусь переконати, я просто висловила думку.
Якщо дитині є 2 роки, або близиться до цього, то можна на день і не їсти грудей.
А можна і відлучити в два роки.
Принаймні це буде краще аніж кричати на неї, дратуватись на кожен її неправильно по вашому зроблений вчинок.

[гра з вогнем]

Дівчат. слова. котрі ми пишемо в підтримку гостя - це слова перш за все про те, що вона молодець, адже визнала свої проблеми, прийняла їх і намагається працювати з ними.
вона не приховує своїх відчуттів. не намагається їх замаскувати. вона відкрито говорить про те. що відчуває. це надзвичайно велике досягнення. відкрито сказати про соціально неодобрювані вчинки і почати працювати над ними.

ваші слова, спрямовані ж перш за все на те, щоб показати гостю, які ви хороші мами, як ви вправно умієте справлятися з труднощами материнства і з собою. але ми говоримо не про вас. в цій темі жаліються про себе, а не вихваляють себе.
в цю тему приходять задля підтримки, а не задля "справедливих" звинувачень. диферамби про те які ми хороші матусі можна прочитати в темах про вибор методів виховання дитини, дом пологи і у всіх інших темах, де ми розказуємо які ми хороші і як вправно виховуємо дітей.

в цю тему, на мою думку приходять задля підтримки, отримавши ж підтримку уже починають працювати над собою і відповідно уже значно легше приймати різкіші дописи у інших темах, куди при потребі гість звернеться за допомогою, якщо вирішить залишитися після усього прочитаного.

пощечини давати - всі ми ладні, але дивно. що з одного боку ви пишете про недопустимість вдарити дитину, накричати на неї, а отже поводите себе як справжні гуманісти, а з іншого боку - даєте пощьочіни і ріжете правду матку (що теж є моральним насиллям). неув'язочка виходить і подвійний стандарт.

людина в тямі, їй не треба приходити в себе. вона розуміє, що вона на грішній землі і розуміє неприпустимість своїх вчинків.
їй потрібна лиш підтримка і поради як з найменшим спротивом вийти з ситуації у котрій вона опинилася, їй зараз не потрібні звинувачення і докори.

подумайте для кого ви пишете ці дописи - для себе чи для гостя? кого ви переконуєте своїми дописами - себе чи гостя? що з ваших дописів візьме гість, якщо вони арпіорі налаштовані проти нього?

давайте будемо хоч інколи думати про інших, а не про себе. особливо даючи "поради" у важких темах.

[lore1ei]

гра з вогнем, незнаю кому адресований твій пост, особисто я не мала на меті нікого звинувачувати, а дала конкретну пораду.
Був період у мене, коли теж добре ковбасило, то мене спасли саме нове захоплення і робота.
Дитину у садочок я не давала, оскільки сумістила це з вихованням дитини.
Але я вище прочитала, що ma_de так не може, тому порадила саме садочок.

[Перлинка]

під гостем чи псевдоніком можна що завгодно написати,то ніяке не досягнення.

а пише вона про це і визнає проблемою,бо її однозначно гнітить теперішній стан речей,одне но людина не хоче визнавати що хвора

підтримка ,похвала -влаштовує

а критика сприймається агресивно та в штики

уявіть собі ,якби ви на вулиці побачили маму,яка кусає власну дитину ,якою була б ваша реакція?

людина в тямі, їй не треба приходити в себе

нічого не в тямі,явний неадекват в кожному реченні

я ніколи не писала про непропустимість вдарити дитину, в темі бити чи не бити,я за покарання ,але при здоровому глузді ,а не коли мама втрачає контроль над собою,відривається по повній,а потім падає перед дитиною на коліна обціловує, цим себе виправдовує і наступного разу все повторюється по тому ж сценарію

так іноді себе ведуть чоловіки з жінками( я б нікому не радила мати такого обранця,бо то пекло )

[Перлинка]

ваші слова, спрямовані ж перш за все на те, щоб показати гостю, які ви хороші мами, як ви вправно умієте справлятися з труднощами материнства і з собою. але ми говоримо не про вас. в цій темі жаліються про себе, а не вихваляють себе.

ну навіщо тут ця вода?

Яка я хороша чи погана мама я собі знаю сама,і не маю необхідності самостверджуватись за рахунок слабших.

для людини трагедія,що річна дитина обробилась,я лиш наголосила на тому що то нормально,всі діти так роблять,мої в тому числі і їх не треба за таке карати.

Врешті я не бачу сенсу дану особу в чомусь переконувати,бо вона налаштована слухати лиш позитивне в свою адресу,а мені нема за що її поки що похвалити.

[Перлинка]

Дівчат. слова. котрі ми пишемо в підтримку гостя - це слова перш за все про те, що вона молодець, адже визнала свої проблеми, прийняла їх і намагається працювати з ними.

гість вже не вперше скаржиться на дану проблему та відписується тут,але віз і нині там.

[Shalimar]

пощечини давати - всі ми ладні, але дивно. що з одного боку ви пишете про недопустимість вдарити дитину, накричати на неї, а отже поводите себе як справжні гуманісти, а з іншого боку - даєте пощьочіни і ріжете правду матку (що теж є моральним насиллям). неув'язочка виходить і подвійний стандарт.
людина в тямі, їй не треба приходити в себе. вона розуміє, що вона на грішній землі і розуміє неприпустимість своїх вчинків.

Нет.
Человек истерит и временами теряет самообладание.
Обрушивать свой гнев на ребенка - да, я против
Привести в чувство человека - словесно или мануально - это необходимость, направленная ему же во благо. Это же не так тупо - у меня плохое настроение, полнолуние, и я пришла к ней как к козлу отпущения и надавала по мордасам.

[Shalimar]

ні ,не сарказм, я серйозно запитувала ,і стверджувальна відповідь ,здається також не була жартом.

Дівчата майте совість ,ви мені нагадуєте людей які заспокоювали та роздавали поради мамі тієї тримісячної дівчинки що померла від пневмонії.

Говорите те що хочуть від почути,а не правду.

Гість шукає розуміння підтримки та виправдання своїм вчинкам і ви пишете мало не в один голос
-та нічого страшного,ми всі такі ,всі дратівливі та зриваємось на своїх дітях
вона послухала,подякувала і буде далі робити те ж саме

100 % !!!!!!!!!!!!!!!! :clapping2:
но как видишь, тошнотворное сю-сюканье творит чудеса!

[Перлинка]

100 % !!!!!!!!!!!!!!!! :clapping2:
но как видишь, тошнотворное сю-сюканье творит чудеса!

я буду щаслива,якщо їй хоч щось допоможе , неважливо чи критика чи похвала

лиш би дитя не страждало

[Shalimar]

але ваше ставлення до мене через мою поведінку досить помітне.

Как ma_de Вы мне безразличны. Ребенка жалко.

і наповнене помешкання хаосом та недоробками, на які в звязку з активністю та допитливістю дитини не вистачає часу.

ну ничего страшного! со временем разгребете завалы и посортируете стирку

Крім знання про унітаз в мене є ще й вміння знімати труси.
Тепер зрозуміліша різниця між мною і моєю дитиною в цьому плані???

см. предыдущий ответ: ничего страшного. Я уверена, ребенок еще не до конца осознает "хочу в туалет-терплю-ищу горшок-снимаю штаны-сажусь на горшок"
Даже если он и делал бы Вам на зло!! такому поведению есть объяснение... Вина не его.

Учитесь самообладанию. Набирайтесь терпения.

Почитайте книжки, что ли, о детской психологии, и как поступать в тех или иных ситуациях